Досудове розслідування вимагає ретельного зібрання й дослідження інформації, що може стосуватися кримінального правопорушення. Іноді такі дані містяться в документах, які слідчий не може отримати інакше, як на основі санкції суду. Проте для цього правоохоронцеві слід правильно скласти клопотання.
Підсудність за постановою
В Апеляційному суді Тернопільської області підготували узагальнення, пов’язане з розглядом клопотань про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні. Зазначається, що Кримінальний процесуальний кодекс передбачив такий захід, як тимчасовий доступ до речей та документів. Він полягає в зобов’язанні особи, у володінні якої перебувають речі й документи, дати стороні кримінального провадження можливість ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
У І півріччі 2017 р. у провадженні місцевих загальних суддів Тернопільської області було 7861 клопотання, які слідчі судді розглядали під час досудового розслідування. З них 4989 становили клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів відповідно до ст.163 КПК.
Слідчі судді при розгляді таких клопотань дотримуються підсудності, визначеної ст.132 КПК, та враховують рекомендації Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Разом з тим у Тернопільському міськрайонному суді виникали питання щодо розуміння поняття «місце розташування органу досудового розслідування», що призводить до вільного трактування цього поняття.
Доступ до електронних систем
Можливість тимчасового доступу до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку урегульовано ч.1 ст.159 КПК. Встановлено, що такий доступ здійснюється шляхом зняття копії інформації, що в них міститься, без їх вилучення. Отже, суд за клопотанням сторони кримінального провадження може дозволити лише копіювання інформації в електронному вигляді, без вилучення її носіїв.
Водночас судді мають чітко розмежовувати тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку та негласні (розшукові) дії.
Згідно із ч.1 ст.264 КПК пошук, виявлення й фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі, доступ до такої системи, а також отримання відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації, що має значення для певного досудового розслідування. Відповідно до чч.1, 2 ст.246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії — це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його скоїла, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені стст.260, 261, 262, 263, 264 (у частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 2691, 270, 271, 272, 274 КПК, проводяться виключно в кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Тому слідчим суддям місцевих судів слід ретельно аналізувати клопотання на предмет наявності в ньому прохання про надання дозволу на проведення негласних слідчих цій, оскільки такими повноваженнями наділений лише слідчий суддя апеляційного суду.
При розгляді даної категорії клопотань слід також ураховувати лист ВСС «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 5.04.2013 №223-559/0/4-13, у п.17.1 якого зазначено критерії розмежування заходу забезпечення кримінального провадження та негласних слідчих (розшукових) дій.
Підстави для дозволу
Відповідно до ч.1 ст.159 КПК тимчасовий доступ до речей та документів полягає в наданні можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх. До місцевих судів слідчі звертаються з клопотаннями про тимчасовий доступ та одночасно порушують питання про вилучення речей та документів переважно для проведення слідчих дій, зокрема експертиз.
Так, у клопотанні начальника СВ Підволочиського ВП сказано, що у 2016 р. службові особи міської ради шляхом проведення переговорної процедури, застосованої на порушення умов, визначених законом «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, уклали договір на проведення реконструкції очисних споруд. Частину робіт виконано й освоєно всі кошти в повному обсязі в розмірі близько 4,4 млн грн., про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Начальник СВ зазначив, що в ході проведення розслідування виникла необхідність у вилученні документації, а саме — проекту на «Реконструкцію біологічних очисних споруд», оскільки без неї неможливе проведення будівельно-технічної експертизи, яка спростує або підтвердить нараховані ревізорами в акті ревізії збитки. З огляду на вказане, оскільки вилучення зазначеної документації для кримінального провадження матиме доказове значення, а також вилучення оригіналу документа забезпечить досягнення мети доступу до речей та документів, просив задовольнити це клопотання в повному обсязі.
Слідчий суддя Підволочиського районного суду, керуючись стст.159—166 КПК, задовольнив клопотання та дав слідчим дозвіл на тимчасовий доступ до документації з можливістю вилучення для ознайомлення та проведення слідчих дій. Траплялися випадки, коли слідчі судді відмовляли в задоволенні подібних клопотань. Підставою для відмов ставало те, що органи досудового розслідування не дотримувалися вимог ч.2 ст.93 КПК.
Неможливість розгляду
В узагальненні виокремлюються такі недоліки в оформленні клопотань, що перешкоджають їх розгляду:
• недолучення до матеріалів клопотання витягу з ЄРДР, того кримінального провадження, в рамках якою подається клопотання;
• ненадання будь-яких доказів щодо необхідності вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження;
• зазначення необхідності тимчасового доступу до речей та документів без зазначення ідентифікуючих ознак речей та документів;
• незазначення назви, адреси установ та організацій, у володінні яких є речі та документи;
• розбіжності в мотивувальній та резолютивній частинах клопотання;
• відсутність чітко визначеного переліку речей та документів, доступ до яких планується отримати, зокрема, вказуються лише родові ознаки речей та документів або ж вони характеризуються як «інші документи» чи «документи тощо»;
• відсутність обґрунтування підстав та доведеності, що речі та документи можуть бути у володінні певної юридичної чи фізичної особи;
• не вказано значення речей та документів для встановлення обставин справи;
• не доведено, що вичерпані всі можливості отримання речей чи документів у інший, досудовий, спосіб;
• речі та документи, зазначені в клопотанні сторони кримінального провадження, містять охоронювану законом таємницю;
• слідчий при зверненні до суду не виконав вимог, передбачених стст.132, 160, 163 КПК, і не довів обґрунтованості клопотання при його безпосередньому розгляді;
• крім самого клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів і супровідного листа суду, не було надано жодних матеріалів та доказів, які б обґрунтовували доцільність його задоволення.
Отже, основними причинами відмов у задоволенні клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження є недотримання слідчим і прокурором вимог, які зазначені в нормах КПК.
Так, ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області відмовлено в задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, поданого в межах кримінального провадження про вчинення правопорушення за ознаками, описаними в ч.3 ст.185 Кримінального кодексу.
Підставою для відмови стала недоведеність у клопотанні обставин, визначених у пп.5, 6, 7 ч.2 ст.160 КПК. Слідчий суддя встановив, що, всупереч вимогам закону, клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів є формальним і неналежно обґрунтованим. У той час як інформація, що в ньому міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії. Однак відсутність зазначених обставин істотно впливає на висновки судді. Крім того, слідчий та прокурор не надали матеріалів кримінального провадження, переданого в Головне управління Національної поліції в Тернопільській області. Ухвалою Борщівського районного суду відмовлено в задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, поданого в межах кримінального провадження про вчинення правопорушення (ч.3 ст.185 КК). Підставою для відмови стало те, що клопотання не було підтверджено належними доказами, слідчий на судове засідання не прибув і матеріалів кримінального провадження не надав, а слідчий суддя вважав клопотання необґрунтованим, поданим без підтвердження доказів обставин, на які посилався слідчий у клопотанні.
З викликом на засідання
Відповідно до ч.2 ст.163 КПК, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав уважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони перебувають. При визначенні доведеності наявності достатніх підстав уважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, слідчий суддя повинен досліджувати та оцінювати підстави, на які посилається сторона кримінального провадження в клопотанні, за своїм внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку виходячи з належності, достовірності, допустимості та достатності доказів, зібраних на підтвердження вказаних обставин.
Посилання стороною кримінального провадження в клопотанні на існування реальної загрози зміни або знищення речей чи документів або на те, що таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей та документів, повинне бути не формальним, а підтвердженим належними доказами. У багатьох випадках орган досудового розслідування при зверненні з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів без належного обґрунтування просить дати дозвіл на виїмку речей та документів. У зв’язку із цим деякі слідчі судді, зокрема Кременецького районного суду Тернопільської області, розгляд таких клопотань у порядку ч.2 ст.163 КПК проводять дуже рідко, тобто викликають сторони.
Розкриття таємниці
Відповідно до ч.6 ст.163 КПК слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч.5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів. На неможливість іншим способом довести ці обставини слідчі вказують тільки у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Так, у клопотанні старшого слідчого сказано, що вночі невідома особа шляхом розбиття вікна проникла в приміщення магазину, звідки викрала продукти харчування, тютюнові та горілчані вироби. Старший слідчий зазначив, що інформація, наявна в оператора стільникового зв’язку про надані телекомунікаційні послуги, їх тривалість, маршрути передавання тощо, сама по собі або в сукупності з іншими речами й документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення осіб, які скоїли злочин. Отримані в оператора стільникового зв’язку відомості можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. З огляду на викладене вище, а також тяжкість злочину й неможливість одержати відомості в інший спосіб, слідчий просив задовольнити клопотання.
Слідчий суддя зважив на вагомість аргументів і клопотання задовольнив.
В іншій справі в клопотанні слідчого було сказано, що невідома особа вчинила крадіжку банківської картки в жителя Підволочиського району, після чого без відома останнього зняла з указаної картки кошти в сумі 1600 грн. У процесі розслідування потерпілий повідомив, що дав знайомому свою банківську картку та повідомив пін-код до неї, щоб той зняв гроші в сумі 850 грн. Згодом потерпілий виявив відсутність своєї банківської картки й заблокував її у відділенні банку. У фінансовій установі йому також повідомили, що втрачена сума знімалася частинами в різних банкоматах. У ході проведення досудового розслідування для встановлення особи, причетної до даного правопорушення, а також інших відомостей, які мають значення, виникла необхідність в отриманні фото- та відеофіксації транзакції зняття коштів із картки потерпілого. Зазначена інформація має доказове значення, оскільки в будь-який інший спосіб установити осіб, причетних до кримінального правопорушення, чи спростувати показання потерпілого неможливо, а тому в клопотанні ставилося питання про надання тимчасового доступу до інформації про рух коштів на картковому рахунку, належному потерпілому, з розшифровкою контрагентів за певний період, а також інформації про транзакції зняття грошей з платіжної картки та фото- й відеофіксації транзакції зняття коштів з картки в банкоматах. Слідчий суддя вважав, що слідчий довів наявність достатніх підстав уважати, що така інформація має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Тож клопотання було задоволене.
Без єдиної позиції
Під час розгляду зазначених клопотань виникає низка складних для вирішення питань. Наприклад, чи мають слідчі судді, виходячи з положень ч.2 ст.27 КПК, при розгляді таких клопотань, які містять охоронювану законом таємницю, вирішувати питання про розгляд клопотання на закритому судовому засіданні? Чи наявні підстави для надання матеріалів клопотання з доданими на його обґрунтування матеріалами кримінального провадження на ознайомлення особам, прав, обов’язків та інтересів яких стосується ухвала слідчого судді?
Ще одним проблемним аспектом є обов’язкове зазначення строків і порядку оскарження ухвал, якими надається тимчасовий доступ до речей та документів з подальшою можливістю вилучення оригіналів документів, що перешкоджає господарській діяльності. При цьому такими можуть бути не тільки установчі документи, які перебувають у володінні суб’єкта господарювання, а й оригінали документів, на підставі яких здійснюються банківські операції, оригінали реєстраційних справ тощо.
У КПК не врегульовано питання переліку документів, що додаються до клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів (органи досудового розслідування обмежуються лише наданням інформації про внесення відомостей до ЄРДР; копій постанов про призначення процесуального прокурора, створення групи слідчих; рапортів оперативних співробітників; протоколів допиту свідків). Вказані питання не знаходять єдиної позиції в суддів області.
Share the post "Провести виїмку документів зможе лише слідчий, який не припуститься помилок у клопотанні."
