З 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення».
За нормами Закону юридична особа може брати участь у судовій справі через члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до трудового договору (контракту).
Проте, суди, як і раніше, не допускають юристів, які не мають статусу адвоката. В обґрунтування своєї точки зору суди зазначають, що справа не є малозначною, а в силу приписів ст. 131-2 та п. 11 Перехідних Положень Конституції України представництво інтересів органів державної влади та місцевого самоврядування з 01.01.2020 року здійснюється виключно адвокатами.
Внаслідок цього позивачам повертають їхні заяви, скарги та клопотання.
Східний апеляційний господарський суд в ухвалі від 16 січня 2020 року у справі № 922/1631/18 прямо говорить, що представник не зазначив, яким чином зі зміненої норми Закону у частині самопредставництва юридичної особи вбачається можливість представництва інтересів юридичної особи не адвокатом, враховуючи, що, відповідно до ст. 58 ГПК України (яка на теперішній час не зазнала змін), представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Господарський суд Донецької області у справі № 905/1716/17 зазначив, що наказ про прийняття на посаду регіонального директора не є достатнім для реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю права на самопредставництво юридичної особи.
Також масово повертають скарги Пенсійному фонду, військовим комісаріатам, військовим частинам, державним виконавцям.
Особливо відзначився у цьому переліку Західний апеляційний господарський суд у справі № 907/278/19. Вищезазначена справа цікава тим, що сторонами у ній є Закарпатський окружний адміністративний суд і Закарпатська обласна рада професійних спілок. Як виявилося, представник суду (навіть якщо це професійний суддя) не може брати участі в процесі та підписувати документи, адже він не є адвокатом.
Адвокатська монополія стала одним із численних питань про які йшлося під час спільної наради у Верховному Суді з головами апеляційних та касаційних судів, яка пройшла за участю голів Державної судової адміністрації України та Вищої Ради правосуддя.
Верховний Суд підняв це питання, оскільки останнім часом активізувалося представництво юридичних осіб загалом та органів державної влади зокрема.
Проте, через непослідовне та незавершене скасування так званої адвокатської монополії існують проблеми у застосуванні законодавства. Тому виникла потреба у тлумаченні терміну «самопредставництво». Насамперед це стосується юридичних осіб, оскільки з самопредставництвом фізичної особи питань не виникає.
Найбільші проблеми виникли в органів державної влади, які не мають адвокатів та грошей на їх залучення. Тому представляти інтереси державних органів в суд приходять їх співробітники.
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила, що, оскільки реформа не доведена до кінця, суди повинні виходити з того, що сторонам повинен бути забезпечений доступ до суду та об’єктивний розгляд спору. Вона зазначила, що представництво виникає у випадку залучення стороннього представника. Якщо в суд приходить співробітник компанії, то судді Верховного Суду схильні вважати це самопредставництвом. Саме до таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду.
Share the post "Голови касаційних та апеляційних судів обговорили адвокатську монополію"
