Найголовніше за тиждень.

Угода про Асоціацію України з Євросоюзом набула чинності

1 вересня набула чинності Угода про асоціацію України з Європейським Союзом, яка була підписана ще у 2014 році. Однак для набрання чинності Угоди про Асоціацію, сторони – країни ЄС повинні були її ратифікувати або затвердити відповідно до власних процедур. У більшості країн-членів ЄС процес ратифікації полягав у затвердженні угоди парламентом та подальшому підписанні главою держави. Першими з країн-членів ЄС угоду ратифікували Румунія, Литва та Латвія. Останніми – Кіпр, Бельгія, Нідерланди.

Найбільші проблеми з ратифікацією виникли у Нідерландах. Парламент королівства дав згоду на ратифікацію 7 липня 2015 року, і вже на наступний день її підписав король. Тим не менш, відповідно до нідерландського законодавства, у випадку якщо громадяни зберуть 300 тисяч підписів, затверджені владою закони, мають бути виставлені на консультативний референдум. Відповідний референдум відбувся 6 квітня 2016 року. Проти ратифікації угоди проголосувало 61% відсоток виборців, що прийняли участь в референдумі. Попри те, що референдум носив консультаційний характер, уряд Нідерландів вирішив не ігнорувати його результати і повернув питання про ратифікацію до парламенту. У 2017 році Нідерланди повторно провели процес ратифікації, цього разу успішно і остаточно. через визначену процедуру, яка передбачає ратифікацію Угоди кожною країною Євросоюзу, набрання чинності Угодою затягнулося на кілька років.

Таким чином, з 1 вересня “тимчасове виконання” Угоди припиняється і вона стає чинною в повному обсязі. Також починається дія низки статей, що не входили до обсягу тимчасового виконання. Зміни стосуватимуться розділу 5 угоди, що має назву “Економічне та секторальне співробітництво”, режим тимчасового виконання угоди застосовували лише щодо 11 з 28 його глав. Варто зауважити, що в Угоді про асоціацію визначено напрямки співробітництва у сфері юстиції.

Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості. Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.

З 1 вересня у судах скорочено понад 700 посад суддів

З 1 вересня 2017 року, відповідно до наказів Державної судової адміністрації України, у судах України скороченню підлягає 732 посади суддів. З цієї дати діє нова кількість суддів у місцевих та апеляційних судах. Тепер загальна кількість суддів окружних адміністративних судів становитиме 588 суддів, загальна кількість суддів апеляційних адміністративних судів становитиме 265 суддів.

У місцевих господарських судах має працювати 619 суддів, а у апеляційних адміністративних судах – 225 суддів. Кількість суддів місцевих загальних судів становитиме 4339 суддів, а загальна кількість суддів апеляційних судів становитиме 1199 суддів. У Державній судовій адміністрації запевняють, що при визначенні кількості суддів враховувались розрахунки оптимальної кількості суддів для кожного суду, враховуючи наявну фактичну чисельність суддів, тому нова затверджена кількість суддів не призведе до скорочення посад працюючих суддів.

ВККСУ розпочинає процедуру допуску кандидатів до конкурсу на посади місцевих суддів

Вища кваліфікаційна комісія суддів України невдовзі розпочне допуск кандидатів, які подали документи на участь у конкурсі на посади суддів місцевих судів. На 8 вересня призначено перше засідання з розгляду питання про допуск осіб до участі в оголошеному ВККСУ доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду. На ньому планують розглянути 48 кандидатур, які претендують стати суддями у місцевих судах. Наступне засідання відбудеться 15 вересня і на розгляд винесено вже 160 кандидатур.

Всього ж на участь у конкурсі до місцевих судів зареєструвалося понад 5 тисяч кандидатів, яких має розглянути Комісія. Раніше планувалося, що процедуру допуску розпочнуть у липні і завершать до кінця жовтня. Однак оскільки у липні Комісія ще проводила конкурс до Верховного Суду, то раніше визначені орієнтовні терміни проведення конкурсу до місцевих судів вже змістилися.

Загалом же конкурс до місцевих судів дещо відрізнятиметься як по термінах, так і по процедурі від добору верховних суддів, оскільки майже рік триватиме підготовка майбутніх суддів, і ще за рік Комісія має провести решту етапів конкурсу, таких як відбірковий іспит та спеціальна перевірка.

Президент увів у дію рішення РНБО про захист від кібератак

Президент підписав Указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня 2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 13 лютого 2017 року № 32».

Згідно з Указом Уряд у тримісячний строк має врегулювати питання щодо заборони державним органам, підприємствам, установам і організаціям державної форми власності закуповувати послуги (укладати договори) з доступу до мережі Інтернет у операторів (провайдерів) телекомунікацій, у яких відсутні документи про підтвердження відповідності системи захисту інформації встановленим вимогам у сфері захисту інформації.

Також Кабінет міністрів має запровадити в установленому порядку в рамках розвитку державно-приватного партнерства механізм залучення фізичних і юридичних осіб на умовах аутсорсингу до виконання завдань кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів.

Згідно з Указом Уряд за участю СБУ має підготувати та подати на розгляд парламенту законопроект щодо розмежування кримінальної відповідальності за злочини у сфері використання комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, вчинені щодо державних та інших інформаційних ресурсів, щодо об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та інших об’єктів, а також відповідного розмежування підслідності.

Відповідно до Указу СБУ, Адміністрація Держспецзв’язку разом із Національною поліцією України мають невідкладно активізувати співпрацю із зарубіжними партнерами щодо протидії кібератакам на критичну інформаційну інфраструктуру, проведення розслідувань таких кібератак, установлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, а також щодо залучення міжнародної технічної допомоги для забезпечення кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Крім того, протягом 2017 року Уряд має, зокрема забезпечити фінансування видатків на проектування захищеного центру обробки даних для розміщення державних електронних інформаційних ресурсів; вжити заходів щодо створення Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України та забезпечення його функціонування; забезпечити безумовне виконання державними органами законодавства у сфері технічного захисту інформації, а також оперативно реагувати в установленому порядку на виявлені порушення.

Зміни в оплаті праці прокурорів та виконавців судових рішень

29 серпня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 641, якою обмежуються виплати державним виконавцям. Якщо раніше за виконання виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям виплачувалася винагорода у розмірі 2 відсотків стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, то тепер встановлюється обмеження, що така сума не може перевищувати 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на сьогодні це не більше 320 тисяч гривень.

Також аналогічне обмеження встановлено і для керівників органів державної виконавчої служби та їх заступників, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці. Дотепер вони отримували 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, однак з 29 серпня ця сума також не може перевищувати 320 тис. грн. Також уряд вирішив переглянути виплати працівникам прокуратури, затвердивши для них нові посадові оклади.

Зокрема, Кабінет Міністрів скасував норму, відповідно до якої посадовий оклад керівництва Генпрокуратури залежав від розміру мінімальної заробітної плати і становив 18,5 розмірів мінімальної заробітної плати для Генерального прокурора, 15,8 розмірів мінімальної зарплати для його першого заступника та 14,8 розмірів мінімальної зарплати для його заступників. Тепер розмір їх посадового окладу буде фіксованим: для очільника ГПУ – це 37 тисяч гривень, для його першого заступника – 34 тисячі та інших заступників – 32 тисячі гривень. Поряд  з цим уряд вирішив підвищити більше ніж удвічі посадові оклади для працівників обласних, регіональних та військових прокуратур. Так, збільшено посадові оклади прокурорам областей з 3 – 3,3 тисяч гривень до 8,7 – 9,4 тис. залежно від області, а слідчим обласних прокуратур – з 1,6 до 5,6 тисяч гривень. Посадовий оклад прокурора Києва становитиме 9 370 гривень, а керівників місцевих прокуратур і військових прокурорів гарнізону – 8 тис. грн.

Україна