Прийнято нові процесуальні кодекси
Верховна Рада прийняла нове процесуальне законодавство, відповідно до якого повністю оновлено Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу та ще 18 законів.
Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якої невідоме, викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. За невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами та інші порушення може бути накладено штраф.
Новим Господарським процесуальним кодексом України вдосконалено правове регулювання участі у справі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи.
У Кодексі адміністративного судочинства України збережено його специфіку, пов’язану із необхідністю забезпечити реалізацію прав особи, яка звертається до суду щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, як слабшої сторони у такому спорі.
Принцип повного відшкодування судових витрат у Кодексі адміністративного судочинства України впроваджено з певними обмеженнями. Так, незалежно від результатів вирішення спору не підлягають відшкодуванню судові витрати суб’єкта владних повноважень на сплату судового збору та правничу допомогу адвоката. Не надається суб’єктам владних повноважень і право вимагати відшкодування збитків, завданих вжиттям заходів забезпечення позову або доказів.
У свою чергу, слід відзначити, що перелік способів забезпечення позову та доказів в адміністративному судовому процесі вужчий, ніж у господарському та цивільному процесах, і обмежується зупиненням дії оскаржуваних рішень суб’єкта владних повноважень, забороною або зобов’язанням вчинити дії щодо предмету спору.
З урахуванням обмеженого кола засобів забезпечення позову та доказів в адміністративному судовому процесі до Кодексу адміністративного судочинства України, на відміну від господарського і цивільного процесів, не увійшли інститути зустрічного забезпечення, попереднього визначення та забезпечення судових витрат. З метою формування єдиної правозастосовчої практики та уникнення спорів про підсудність скорочено перелік справ, які розглядають загальні суди як адміністративні суди.
Змінами до Кримінального процесуального кодексу скорочено термін досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців із моменту внесення відомостей до ЄРДР, з можливістю продовження розслідування за рішенням суду ще на півроку. Ця зміна викликала найбільший резонанс, оскільки, за словами низки депутатів, вона дозволяє закрити кримінальні провадження проти колишньої влади. У НАБУ навіть звернулися до Президента не підписувати закон, а накласти на нього вето. У парламенті частина народних депутатів, які не голосували за зміни до процесуальних кодексів, зареєстрували кілька постанов про скасування голосування. У п’ятницю спікер парламенту поставив їх на голосування, проте голосів на їх підтримку не набралося. Таким чином, голова Верховної Ради тепер має право підписати відповідний закон і передати його на підпис Президенту.
Варто зазначити, що нове процесуальне законодавство набере чинності з початком роботи нового Верховного Суду. Тоді ж мають бути ліквідовані Верховний Суд України, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, а всі не розглянуті ними справи будуть передані до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
Верховна Рада прийняла пенсійну реформу
Верховна Рада прийняла зміни до пенсійного законодавства.
З 1 жовтня буде проведено перерахунок раніше призначених пенсій із використанням єдиного показника середньої зарплати за останні 3 роки у розмірі 3 764,41 гривень 10 мільйонам пенсіонерів. Індексація пенсій проводитиметься автоматично з орієнтуванням на збільшення середньої зарплати без рішень парламенту чи уряду.
Підвищення пенсій відбудеться завдяки прив’язуванню мінімальної пенсії до прожиткового мінімуму. Відповідно до змін пенсія не може становити менше прожиткового мінімуму. Також скасовується оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам. Підвищення пенсійного віку не передбачається. Натомість протягом наступних 10 років поступово підвищуватиметься страховий стаж до досягнення 35 років.
З 2018 року у 60 років можна буде вийти на пенсію за наявності трудового стажу 25 років. Щорічно цей показник зростатиме на 1 рік і до 2028 року має досягнути 35 років. Водночас, якщо трудовий стаж становитиме від 15 до 25 років, то на пенсію можна вийти у 63. Якщо менше 15 років, то оформити пенсію можна буде лише у 65 років.
З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли 65-річного віку, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Мінімальна пенсія з 2018 року виплачуватиметься після 65 років. До досягнення цього віку передбачена державна соціальна допомога. Право на дострокову пенсію матимуть учасники бойових дій.
Також законом скасовується особливий порядок нарахування пенсій для народних депутатів, держслужбовців, прокурорів та суддів. Пенсії їм обчислюватимуть за єдиним правилом, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому залишається до 2017 року положення про максимальний розмір пенсії не більше 10740 гривень і подальше обмеження пенсій у десять розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Щодо накопичувальної пенсійної системи, то передбачається, що перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування запроваджується з 1 січня 2019 року. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування стануть особи, які станом на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом.
Варто зазначити, що у Кабміні повідомили, що перерахунок пенсії проведуть з 1 жовтня, незважаючи на те, що Закон ще не набув чинності. Однак доплати по перерахунку пенсіонери, які отримують пенсію на початку місяця, отримають пізніше.
Президент підписав Указ про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності
Президент підписав Указ про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, як це передбачено Законом про судоустрій. У Законі зазначається про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності до 30 вересня 2017 року. Визначено, що у складі суду працюватиме 21 суддя.
Одразу після Указу Президента Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на посади суддів цього суду. Прийом документів розпочнеться 1 грудня.
Претендувати на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності можна при наявності стажу професійної діяльності у сфері права, після здобуття вищої юридичної освіти, 5 років, а також досвіду професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) – щонайменше 5 років до або після здобуття вищої юридичної освіти.
Цей суд буде судом першої інстанції у розгляді спорів щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку тощо; щодо визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів та свідоцтв; щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами; щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; щодо недобросовісної конкуренції або неправомірного використання позначень або товару іншого виробника чи копіювання зовнішнього вигляду виробу. При Вищому суді з питань інтелектуальної власності створюється апеляційна палата, яка буде апеляційною інстанцією для перегляду рішень, ухвалених Вищим судом з питань інтелектуальної власності, а рішення апеляційної палати переглядатиме Верховний Суд.
Водночас дату створення ще одного вищого суду – антикорупційного, що також передбачено Законом про судоустрій, поки не визначено. Президент зазначив, що для напрацювання відповідного законопроекту він ініціює створення робочої групи. А поки відповідний закон приймуть, глава держави виступає за створення антикорупційної палати при Верховному Суді, яка переглядатиме рішення місцевих судів. За словами Президента, антикорупційна палата має запрацювати вже до кінця 2017 року.
Ратифіковано два нові протоколи до Конвенції з прав людини
Верховна Рада ратифікувала Протокол № 15 та Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протоколом № 15 передбачається зменшення строку прийняття Європейським судом справи до розгляду із шести до чотирьох місяців. Цим протоколом встановляється, що Європейський суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.
Протокол № 16 наділяє новий Верховний Суд як найвищий суд в Україні правом звертатися до Європейського суду щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї, а також визначається порядок розгляду Європейським судом таких звернень.
Експерти зазначають, що зменшення на 2 місяці строку, протягом якого особа може звернутися до Європейського суду, може ускладнити або взагалі унеможливити для значної кількості громадян звернення за захистом своїх порушених прав і свобод до вказаної міжнародної інституції. У першу чергу, це стосується тих осіб, які знаходяться в установах попереднього ув’язнення та виконання покарання, для яких навіть вчасне ознайомлення із рішенням суду може стати досить істотною проблемою.
Генпрокурор обмежив використання спецпідрозділів при проведенні обшуків
Зокрема, до узгодження клопотань на отримання дозволу суду на проведення обшуку прокурорам наказано погоджувати необхідність залучення спеціальних підрозділів до проведення обшуку з керівниками регіональних прокуратур.
При цьому залучення спецпідрозділів для обшуків допускається в кримінальному провадженні по тяжких і особливо тяжких злочинів, а також і в разі фізичного опору проведенню слідчих дій. Про залучення спецпідрозділів керівники регіональних прокуратур в свою чергу повинні доповідати главі ГПУ або його заступникам. Крім того, передбачається відеофіксація проведення обшуків, безумовний доступ адвокатів до обшуків в разі їх залучення зацікавленими особами, а також в тому випадку, коли адвокат прибуває на місце проведення такої дії після її початку.
Також тепер силовикам доручено утриматися від вилучення комп’ютерної техніки, її частин, мобільних засобів зв’язку, крім випадків, коли їх надання (разом з інформацією, яка на них міститься) є необхідною умовою проведення експертного дослідження або є інформація, що техніка отримана в результаті кримінального злочину або є засобом або знаряддям його здійснення.
У Раді зареєстрували законопроект про юридичну освіту
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект “Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії”. Законопроект визначає засади Стандарт юридичної (правничої) освіти, а також встановлює механізми оцінювання якості юридичної (правничої) освіти та загального доступу до правничої професії. Підготовку правників в Україні здійснюватимуть правничі школи, які перебуватимуть у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки (класичні університети, профільні університети), та приватні вищі навчальні заклади.
Підготовку правника здійснюватиметься лише в рамках магістерського рівня вищої освіти. Ступінь магістра права здобуватиметься на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить не менше 300 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
Правничі школи здійснюватимуть підготовку правників лише в межах денної форми навчання. Правничими професіями в Україні визнаватимуться професії судді, адвоката, прокурора та нотаріуса. Для отримання правничих професій передбачається складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності «право». Право на складання кваліфікаційного іспиту матимуть особи, які завершили навчання у правничій школі, успішно засвоїли відповідну освітню програму, обсяг якої становить не менше 300 кредитів ЄКТС, підготували та захистили магістерську роботу. За умови успішного складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності «право» особа отримуватиме диплом магістра державного зразка за спеціальністю «право».
Якщо відповідний закон приймуть у парламенті, то вишам, які зараз готують правників, доведеться отримувати нові ліцензії, оскільки за старими вони не зможуть готувати правників. На це їм дадуть два роки. Ще п’ять років відводиться на те, аби виші перебудувалися на підготовку правників відповідно до цього закону. Викладати у таких вишах зможуть лише ті, хто вільно володіє хоча б однією з офіційних мов Ради Європи.
Поява такого законопроекту сколихнула юридичну спільноту, а особливе занепокоєння викликала норма про те, що особи, які на момент набрання чинності цим Законом працюють на посадах керівників та заступників керівників юридичних служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, держслужбовці Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів, працівники центрів БПД, помічники судді, адвоката, прокурора та нотаріуса; викладачі правничих шкіл, вважаються такими, що мають вищу юридичну освіту протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом. Це викликало неймовірний ажіотаж серед юристів.
У відповідь на бурхливе обговорення законопроекту його ініціатор Оксана Сироїд заявила, що на листопад планується його обговорення. Вона пояснила, що всі, хто отримали юридичну освіту, залишаться особами з юридичною освітою. Закон жодним чином не вплине на тих, хто має юридичну освіту, але не має наміру ставати суддею, адвокатом, прокурором чи нотаріусом. Закон також не зачіпає статусу нинішніх суддів, адвокатів, прокурорів чи нотаріусів. Закон стосуватиметься лише тих, хто в майбутньому планує стати суддею, адвокатом, прокурором чи нотаріусом.
