Набув чинності новий Закон про Конституційний Суд
3 серпня набув чинності новий Закон «Про Конституційний Суд України», відповідно до якого втратив чинність закон про КСУ, який діяв з 1996 року. Новий Закон містить ряд відмінних норм від свого попередника. Як і раніше склад Конституційного Суду залишиться незмінним – 18 суддів, які обійматимуть суддівські посади 9 років, однак порядок призначення суддів буде іншим. Кандидатів на посаду суддів відбиратимуть за конкурсом, який триватиме два місяці. Для цього Президент, Верховна Рада та Рада суддів формуватимуть свої конкурсні комісії для призначення по 6 суддів. Конкурсний відбір передбачає проведення спеціальної перевірки та співбесіди, за результатами якої вносяться рекомендації щодо призначення кандидата суддею КСУ. Судді, які нині працюють у Конституційному Суді, залишаються на своїх посадах до закінчення терміну їх повноважень. До них не застосовуватиметься конкурсний відбір, а от після нові судді вже призначатимуться за новою процедурою. Оскільки законом передбачено, що у складі Суду діють Велика палата, два сенати та шість колегій, то протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом КСУ має сформувати сенати та ухвалити регламент своєї роботи. З 3 серпня Конституційний Суд закриває відкриті до набрання чинності цим Законом конституційні провадження у справах за конституційними поданнями щодо офіційного тлумачення законів України (їх окремих положень) та у справах за конституційними зверненнями. Конституційні подання щодо офіційного тлумачення законів України (їх окремих положень) та конституційні звернення, що надійшли до Конституційного Суду до набрання чинності цим Законом і конституційні провадження у справах за якими не були відкриті, Секретаріат Суду повертає їх авторам. Також тепер Конституційний Суд може розпочати розгляд конституційних скарг. Право подати конституційну скаргу має кожен громадянин, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні закон суперечить Конституції. Конституційну скаргу можна подати, якщо остаточне судове рішення у справі набрало законної сили не раніше 30 вересня 2016 року. Конституційні скарги на судові рішення, ухвалені до 30 вересня 2016 року, КСУ повертатиме без розгляду. Конституційна скарга щодо справи, остаточне судове рішення у якій набрало законної сили у період з 30 вересня 2016 року до набрання чинності цим Законом, може бути подана до 3 листопада 2017 року. До конституційної скарги висувається низка вимог, тому ті скарги, які вже подані до КСУ, будуть повернуті суб’єктам подання для приведення їх у відповідність до вимог закону.
Набув чинності Закон про встановлення у всіх будинках лічильників тепла до серпня 2018 року
2 серпня набув чинності Закон України від 22 червня 2017 року № 2119-VIII “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Законом встановлено, що у будівлях, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені лічильниками тепла, мають бути встановлені лічильники обліку теплової енергії до 2 серпня 2018 року. При цьому лічильники гарячої та питної води для нежитлових будівель також мають бути встановлені протягом одного року, а для житлових будівель – протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
До встановлення лічильників обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
У свою чергу, обсяги споживання гарячої чи питної води до встановлення лічильників визначатимуть за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири чи іншого приміщення. Передбачається, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються на основі показань лічильника.
Рахунки на оплату комунальної послуги надаватимуться споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Також Законом запроваджується відповідальність за самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди. За такі дії передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Набув чинності Закон про кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами
4 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин». Документ містить норму, відповідно до якої жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.
Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я. Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Збільшено обсяг фінансування системи безоплатної правової допомоги
3 червня набули чинності зміни до Державного бюджету України на 2017 рік, які передбачають, зокрема, збільшення обсягу фінансування системи безоплатної правової допомоги. Збільшення фінансування зумовлено зростанням у поточному році більш ніж учетверо кількості щомісячних звернень за безоплатною правовою допомогою порівняно з 2016 роком, та, відповідно, більш ніж двократним зростанням кількості випадків представництва адвокатами інтересів громадян, які належать до вразливих категорій, у цивільних та адміністративних справах. Зазначеними змінами передбачається збільшення обсягів фінансування на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги на 30,1 млн грн. Нагадаємо, з 1 січня 2018 років розмір оплати послуг адвокатів за надання БВПД збільшується удвічі відповідно до постанови Уряду від 21 грудня 2016 року № 1048. Зміни до Державного бюджету передбачають також збільшення видатків на оплату праці працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в обсязі 20,1 млн грн, з огляду на недостатній рівень оплати праці висококваліфікованого персоналу центрів на фоні значного збільшення навантаження.
Від високопосадовців вимагатимуть сертифікат про володіння іноземною мовою
Кандидати на посади державної служби категорії “А” з 1 травня 2018 року мають подати, окрім атестата про вільне володіння українською мовою, ще й документ про знання англійської або французької мови. З 1 травня 2018 року набуде чинності ще одна норма закону про держслужбу, яка стосуватиметься вищих чиновників – посадових осіб категорії “А”. Кандидуючи на цю посаду, високопосадовці повинні будуть демонструвати знання однієї з мов Ради Європи – це англійська або французька. Тобто, щоб стати державним секретарем міністерства або головою обласної державної адміністрації, треба буде принести ще одне посвідчення (окрім атестату про вільне володіння українською) і довести, що ти вільно володієш іноземною мовою. Варто зазначити, що Закон “Про державну службу” набув чинності з 1 травня 2016 року, а норма щодо подачі документа про вільне володіння державною мовою діє з 1 травня 2017 року, тобто законодавці передбачили рік перехідного періоду для підготовки самих кандидатів і системи держслужби до виконання цієї вимоги.
