Оновлені Правила адвокатської етики: тиск чи стандарти?

НААУ опублікувала оновлені Правила адвокатської етики. Ми вирішили дізнатися думку юристів з цього приводу.

Мороз Віктор, Керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex

Прийняття зазначених змін обґрунтовується підвищенням ролі інституту адвокатури як елементу системи правосуддя, необхідністю збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та суспільства в цілому, уніфікації традицій та досвіду української адвокатури.

При цьому, якщо основні принципи адвокатської етики загалом залишилися незмінними, ПАЕ врегулювали відносини всередині адвокатської спільноти та стосунки адвокатів з клієнтами в такій чутливій сфері як соціальні мережі.

Традиційно незмінними залишилися такі принципи адвокатської етики як незалежність та свобода адвокатської діяльності, дотримання законності, пріоритет інтересів клієнта, неприпустимість конфлікту інтересів, конфіденційність, компетентність та добросовісність, повага до адвокатської професії.

Щоправда, в деталізації зазначених принципів міститься низка достатньо суперечливих та суб’єктивних положень, зокрема, щодо можливості критики діяльності, рішень та порядку формування органів адвокатського самоврядування. Слід згадати прецедент з А. Вишневським, який за критику окремих негативних проявів в адвокатському самоврядуванні змушений був захищати своє право на здійснення адвокатської діяльності в судовому порядку, а також одночасну діяльність двох паралельних органів адвокатського самоврядування у м. Києві. Проектом ПАЕ пропонується запровадити відповідальність за приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, а також за заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. Тобто за згадування про корупційні прояви в адвокатурі, які, на жаль, іноді трапляються, або надання рекомендації не виконувати рішення органу адвокатського самоврядування, діяльність якого не відповідає вимогам законодавства, що регламентує діяльність адвокатури, адвокат може бути позбавлений права на професію.

При цьому, враховуючи, що ПАЕ пропонується регламентувати поведінку адвокатів у мережі Інтернет (зокрема, в соціальних мережах), професія фактично може втратити свою вільність. Такі принципи використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет як стриманість та коректність, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантність і терпимість, корпоративність є дуже суб’єктивними та потребують деталізації.

До того ж заборона адвокату викладати особисті судження щодо позиції захисту у справі, в якій він не бере участь, фактично є обмеженням свободи слова.

Вважаю, що ПАЕ не можуть бути інструментом суб’єктивного тиску на адвоката. Вони повинні слугувати інструментом захисту адвоката у процесі здійснення професійної діяльності та підвищення довіри суспільства до інституту адвокатури, а тому запропонована редакція ПАЕ потребує подальшого доопрацювання.

Володимир Клочков, керуючий партнер АО «Клочков та партнери» 

Правила адвокатської етики є тими стандартами діяльності, якими повинен керуватися кожен адвокат 24 години на добу 7 днів на тиждень як у своїй професійній, так і соціальній діяльності.

Безперечно, оновлення правил адвокатської етики з європейським акцентом і транскордонним характером є прогресивним кроком української адвокатури на шляху зміцнення її інституційності як одного з важливих конституційних механізмів утвердження верховенства права та забезпечення прав людини.

Однак говорячи про найбільш актуальні питання порушення правил адвокатської етики, варто зупинитися на тому, як нові правила адвокатської етики вирішують цю проблему.

Серед усіх питань, що наразі існують, найбільшого розголосу та обговорення зазнало включення до правил адвокатської етики положень про правила поведінки адвоката в мережі Інтернет (особливо в соціальних мережах). Зазначеному питанню присвячено цілий розділ, який містить 4 статті.

Звісно, врегулювання цього питання є необхідним з позиції попередження і недопущення завдання шкоди діловій та професійній репутації одного адвоката від іншого, а також можливого розповсюдження конфіденційної інформації. Водночас це може стати полем для маніпуляцій та створення тиску на адвокатів, оскільки наразі немає можливості з точністю ідентифікувати реальну приналежність сторінки (акаунту) в соціальній мережі тому чи іншому адвокату.

Активність адвокатури в соціальних мережах повинна гуртувати правників та сприяти швидкому поширенню інформації про порушення прав людини, а не бути наріжним каменем в єдності та цілісності адвокатської спільноти.

Нові правила адвокатської етики повинні бути спрямовані, насамперед, на об’єднання адвокатури, підвищення престижу професії адвоката й повернення інституту адвокатури до сприймання адвокатів як «білої кістки» суспільства, націленої на розвиток правової держави.

Джерело