Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України завершив досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського у вчиненні незавершеного замаху на шахрайство, а саме – вимоги $500 тис. за начебто вплив на ухвалення судом необхідного рішення на користь одного з суб’єктів господарювання. 8 серпня Павлу Гречківському було вручено обвинувальний акт. Про нюанси перебігу розслідування у цій резонансній справі ЗіБ вирішив дізнатися у адвоката Петра БОЙКА, який працює в групі захисників П.Гречківського.
– Петре Анатолійовичу, як Вам загальне враження від проведеного досудового розслідування?
– Складно сказати, чим займалася слідча бригада з 41 співробітника ГПУ 10 місяців. Майже рік тому, 21 вересня 2016 року, було проведено один-єдиний допит Гречківського і з тих пір ми тільки кожні два місяці зустрічалися в прокуратурі, щоб дізнатися про продовження розслідування. Досудове розслідування тривало до 21 травня. Далі чомусь прокуратура відмовилася його продовжувати. Хоча ми ще тільки починали знайомитися з матеріалами справами, і вони відкривалися ще за старою редакцією КПК. Що стосується вручення обвинувального акта, то ця процедура пройшла з деякими елементами шоу – на вулиці під будинком, а не в кабінеті слідчого. Розмови про те, що хтось відмовлявся отримувати обвинувальний акт, – це не більше ніж піар-стратегія з боку обвинувачення. Ми готові до суду і не сумніваємося, що реальних підстав для висунутих звинувачень немає. Але є задокументовані факти погроз і тиску на адресу члена ВРЮ. Відповідні заяви були подані главі ВРЮ ще 4 березня й 5 вересня 2016 року, як це і передбачав закон. Мені як адвокату відомий зміст цих заяв, і в цілому в адвокатських колах знають, хто і з якою метою тиснув на Гречківського.
– На одному із засідань Вищої ради юстиції і сам П.Гречковскій фактично заявив про замовний характер його кримінального переслідування. Є докази цього?
– У цій справі безліч фактів підтверджує версію про сплановану провокацію. І перше – це персона самого заявника – житомирського адвоката Анджея Климчука, якого, судячи з його «послужного списку», ймовірно давно вже використовують спецслужби. У 2009 році проти нього відкрили кримінальну справу, але через рік тихо закрили. І після цього у адвоката Климчука почалася «кар’єра» заявника, пов’язана з виявленням корупційних правопорушень. Так, в 2010 році він спровокував на одержання хабаря суддю Житомирського районного суду. Під кураторством Управління СБУ в Житомирській області передав їй гроші, після чого суддю затримали. У 2012 році Климчук, нібито представляючи інтереси житомирської компанії, в присутності свого знайомого державного виконавця передав гроші його вищому колезі. Обох чиновників виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції затримало СБУ. У 2013 році також не без участі Климчука затримали головного інспектора Житомирського відділу контролю за будівництвом об’єктів. Вже після відкриття справи проти Гречківського, восени 2016 року, Климчук попросив коростишівського держреєстратора допомогти переоформити корпоративні права на місцеву фірму. При передачі грошей жінку затримали поліцейські. До речі, в одній із справ прийнято до розгляду звернення в ЄСПЛ про спровокований характер протиправних дій. Наскільки нам відомо, він продовжив свою, як це називають правоохоронці, «громадянську діяльність». Але ось в адвокатурі на це все подивилися інакше: на початку 2017 року дисциплінарна палата КДКА Житомирської області позбавила Климчука права займатися адвокатською діяльністю.
– Давайте повернемося до справи Вашого підзахисного. Як в ній з’явився цей адвокат?
– Климчук несподівано з’явився в судовому спорі запорізького виробника квасу. Кажу «несподівано», бо у цієї компанії 128 судових рішень в судах різних рівнів, тобто вона знаходиться в складному тривалому конфлікті через патенти. У цьому конфлікті вже працювали якісь адвокати, і раптом, на 129-му рішенні беруть нового адвоката. Які можуть бути причини вибрати саме Климчука?
– Буває, що адвокатів змінюють, іноді підсилюють команду…
– У тому-то й річ, що тут дуже багато нестиковок. Климчук – не фахівець з патентного права, і раптом залучається в складний судовий конфлікт цієї фірми. Причому залучається по суті анонімно, без укладення договору, а значить і без фіксації суми гонорару. Адвокатські послуги – це ж законна оплачувана діяльність. Далі. Навіщо запорізькому підприємству для представництва в київському суді шукати через Viber адвоката з Житомира? Адже саме так, судячи з матеріалів допиту потерпілого Климчука, познайомилися власники компанії і адвокат. У серпні 2016 року Климчуку видають довіреність на представництво під номером один. Дивний номер для вихідного документа, виданого в середині року на працюючому підприємстві, чи не так? Особливо з огляду на те, скільки вже було прийнято рішень в судовому спорі. Довіреність цю пересилають поїздом, від якогось запорізького підприємця, а не від директора компанії або кого-то зі співробітників. Не думаю, що Климчук відразу ж взявся за вивчення матеріалів справи і почав працювати як адвокат в інтересах цієї фірми. Судячи з його «спеціалізації», він зайнявся пошуком знайомих Гречківського і вийшов на арбітражного керуючого з Житомира Олега Шкляра. І ось перша зустріч земляків, ініційована адвокатом, відбувається в Києві поблизу офісу адвокатського бюро Гречківського… Схоже, що Климчук сам придумав суму в 500 тис. доларів, написав заяву в ГПУ, де її дуже швидко зареєстрували і стали «розслідувати». А коли стало ясно, що спровокувати Гречківського не вдасться і ні в які переговори він входити не буде, вирішили взяти нібито посередника і домогтися від нього потрібних свідчень.
– У лютому цього року на засіданні Вищої ради правосуддя, в якому Ви також брали участь, розглядалося клопотання ГПУ про зупинення повноважень члена ВРП Гречківського до закінчення досудового розслідування. Що переконало членів Ради відмовити Генпрокуратурі в їх проханні?
– Ті відомості, які ми представили на засіданні (ким є заявник, як допитували за відсутності адвоката онкохворого другого підозрюваного, чиї гроші і яка насправді сума зафіксовані на відео, який статус відеоролика – процесуальний керівник стверджує, що не давав дозволу оприлюднити відео , а прес-служба ГПУ повідомила, що дозвіл був), в комплексі дали цілком очевидну картину «резонансного викриття»: справа ініційована високопоставленими особами як провокація проти Гречківського, реалізована співробітниками правоохоронних органів за допомогою професійного провокатора з використанням показань другого підозрюваного, які він дав під погрозами. За фактом Гречківський не здійснював ніяких незаконних дій, не брав участі ні в яких переговорах, а півмільйона доларів виявилися 51 тисячею державних грошей, які за словами начальника департаменту ГПУ Гуцуляка, були видані для реалізації затримання другого підозрюваного. З огляду на той обсяг, повноту і достовірність поданої нами інформації, думаю, що у членів ВРП, як професійних юристів, не могло залишатися жодних сумнівів щодо того, яке рішення приймати за клопотанням Генпрокуратури. А тим, хто хоче в цьому переконатися і дізнатися про події докладніше, я раджу витратити годину часу і подивитися відеозапис того засідання ВРП на офіційному сайті.
– До речі по другому підозрюваному… Чому його затримання обернулося проти співробітників правоохоронних органів?
– Так, про другого підозрюваного в цій справі стало відомо з відеоролика, який оприлюднила прокуратура чи то як визнання, то чи як пояснення, чи то як доказ. Але з правової точки зору це відео є доказом тиску і погроз з боку правоохоронних органів. За рішенням суду від 16 лютого, обставини допиту цієї людини за відсутності адвокатів, отримання нею анонімних погроз в процесі «вибивання» свідчень, ненадання життєво важливої для неї медичної допомоги, – все це має бути вивчено в рамках кримінального провадження проти правоохоронців. У підсумку, фігуранти цієї справи, тобто співробітники правоохоронних органів, були відсторонені судом від подальшого розслідування. Зараз в Головній військовій прокуратурі з ініціативи адвоката другого підозрюваного розслідуються порушення, передбачені кількома статтями Кримінального кодексу: 365 (перевищення влади або службових повноважень співробітником правоохоронного органу), 369-2 (зловживання впливом), ст. 370 (провокація підкупу), ст. 374 (порушення права на захист), ст. 382 (невиконання судового рішення) і ст. 397 (втручання в діяльність захисника). Більш того, Печерський районний суд зобов’язав прокуратуру визнати Гречківського потерпілим у цій справі. Постанова була прийнята 24 липня цього року. До речі, буде доречним згадати, що ЄСПЛ вважає правопорушення, реалізоване за участю провокатора, симуляцією злочину, і відрізняє його від звичайного правопорушення. У разі другого підозрюваного є чіткі ознаки того, що ми також маємо справу з професійно спровокованими діями.
– Прокуратура двічі ініціювала питання відсторонення Гречковського від участі в роботі ВРП. Чим було мотивовано друге клопотання?
– З 22 вересня Гречківський за власною ініціативою перебував у відпустці за свій рахунок і не брав участі в роботі. Так тривало до початку січня, коли вже за трудовим законодавством потрібно було повертатися на роботу. Але прокуратурі захотілося ще на 4 місяці якось усунути Гречківського від роботи. Офіційна мотивація – попередити тиск на суд з боку члена Вищої ради правосуддя. Однак своє друге клопотання ГПУ склала ще більш безграмотно, ніж перше. На початку документа ГПУ пише, що Гречківський як член ВРП не має повноважень впливати на рішення судів, і саме з цієї причини йому інкримінується замах на шахрайство. Але вже через дві сторінки прокуратура приходить до висновку, що Гречківський має вплив на суди, тому в майбутньому суддя не зможе розглядати його справу неупереджено і об’єктивно. Тобто прокуратура або неправильно обґрунтовує підозри в шахрайських діях, або неправильно обґрунтовує відсторонення. Правда ж така, що немає ніяких заяв про тиск від суддів, які приймали рішення на етапі досудового розслідування. Потрібно розуміти, що комусь просто потрібно було прибрати Гречківського з ВРП. І я сподіваюся, що замовні кримінальні справи надалі не стануть приводом для відсторонення неугодних членів ВРП. Тому що це дуже поганий прецедент.
Share the post "Петро Бойко: “Сподіваюсь, що замовні кримінальні справи надалі не стануть приводом для відсторонення неугодних членів ВРП”"
