Приватизований суд, або Довічно-обвинувачений…

Судова система України запровадила новий вид покарання: ДОВІЧНО-ОБВИНУВАЧЕНИЙ.

Громадянин К., отримавши в 2018 році з Сервісного центру МВС України довідку про відсутність у нього судимості, дізнався, що в Бабушкінському райсуді м.Дніпра відносно нього, як обвинуваченого, перебуває кримінальна справа з 2012 року, розгляд якої не закінчено.

Дійсно з 2012 року по липень 2015 року відбувався судовий процес. Його вину не було доведено за статтею 361 КК України. Прокурор змінив обвинувачення. У вересні 2015 року справу було закрито. На Сайті судової влади міститься запис про закриття провадження. Звернувшись до Голови суду за отриманням

рішення по справі  стало відомо, що рішення по справі не існує. Суддя Чулінін, який розглядав справу в 2016 році, звільнився. Рішення надати не можуть.

Далі починається найцікавіше.

З метою позбавитись від статусу “обвинувачений” і передбачуваних наслідків від такого «звання» (обмеження в працевлаштуванні, виїзду за кордон та ін.) громадянин звертається з заявою до Суду про здійснення повторного автоматизованого розподілу кримінальної справи на іншого суддю, який б зміг дослухати справу і ухвалити відповідне рішення.

Голова суду Литвиненко разом з керівником апарату суду Юнаш відмовляються здійснювати повторний автоматизований розподіл справи всупереч Закону.

НЕ залишивши громадянину вибору, як бути ДОВІЧНО ОБВИНУВАЧЕНИМ.

Державна Судова Адміністрація України, Териториальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, Рада Суддів України, Вища Рада Правосуддя погоджуються з моїми та громадянина вимогами, але пропонують “ДОМОВЛЯТИСЯ” з Бабушкінським райсудом. Отримана пропозиція була не на користь моєму підзахистному, вину якого не було доведено.

В червні 2019 року ми звернулись до Адмінстративного суду з метою зобов’язати керівника апарату, як суб’єкта владних повноважень, здійснити перерозподіл справи на іншого суддю і закінчити судовий процес. Під час підготовчого провадження в адміністративному процесі, відповідач по справі не погоджуючись з нашим позовом, надала для ознайомлення  ПРОТОКОЛ загальних зборів суддів Бабушкінського райсуду м.Дніпра від 2017 року. В Протоколі було вказано про те, що Голова суду разом з сьома суддями, вирішили нерозглянуті суддею Чулініним справи у кількості 1333 (одна тисяча триста тридцять три), різних категорій (цивільні, кримінальні, адмінпровадженя) не розглядати. Передати до архіву.

Навожу фразу з ПРОТОКОЛУ:

 “ …відмовляти зазначеним особам у відновленні і нехай особи оскаржують таке рішення суду…”.

Складається таке враження, що Бабушкінський райсуд м.Дніпра нібито приватизований і є особистою власністю.

Потім був натяк на інший варіант вирішення проблеми. У відзиві було наведено в якості прикладу випадок, що екс-суддя Чулінін у 2018 році приносив до суду рішення, які він ухвалював під час своєї каденції. Десь “знаходив”, мабуть, і приносив. Далі, відповідач  просила допитати в якості свідка екс-суддю Чулініна і

залучити до справи в якості третьої особи Голову суду. Розуміючи, що свідок, тобто екс-суддя може “дістати із штанів” рішення невідомого для нас змісту, Голова суду підтвердити (мовчу про процесуальну недоладність клопотання), ми не погодились на такий розвиток подій. Суд відмовив в допиті екс-судді і  Голови суду. Розгляд справи по суті призначений на 11.11.2019 року (справа № 160/5937/19).

P.S. В цій історії турбує те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів», та існуючі

– Державна Судова Адміністрація України;

– Територіальне управління Державної судової адміністрації;

– Рада Суддів України;

– Вища Рада Правосуддя;

– Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,

виявилися «безсилими» перед керівником апарату суду і не можуть притягнути його до відповідальності з метою усунення порушень конституційних прав Громадянина України, зобов’язати керівника апарату суду здійснити покладені на нього обов’язки, або щось інше…

Анатолій Фесенко