Велика палата вирішуватиме проблему, тому що судді по-різному підходять до ухвал на НСРД

11 вересня Велика палата Верховного суду буде вирішувати, чи є відкриття судових ухвал на НСРД після передачі справи в суд безумовною підставою для визнання здобутих доказів недопустимим, йдеться на сайті sud-report.org.ua

Чому це важливо? Тому що за два останні роки саме невчасне відкриття ухвал призводило до того, що результати негласних слідчих розшукових дій визнавали недопустимими і обвинуваченого у хабарництві могли виправдати тільки з таких формальних підстав.

Щоб провести відео- чи аудіофіксацію передачі хабара чи контрольної закупівлі наркотиків, слідчі органи мусять мати дозвіл суду. Таке судове рішення до пори до часу залишається таємним в інтересах слідства. В суді, коли справу розглядають по суті, прокурор має показати цю розсекречену ухвалу, щоб довести, що негласні слідчі дії проводилися з дозволу суду, а не в якості хобі… Але ще у березні 2017 Верховний суд ухвалив рішення, що коли якась зі сторні не відкриє іншій доказів після закінчення досудового розслідування, до передачі справи в суд, то суд не має права їх допустити і врахувати у вироку.

І понеслося! Суди почали застосовувати це правило до ухвал на НСРД. Якщо прокурор не відкрив її захисту вкупі з іншими доказами, а приніс аж у судове засідання, то суд визнавав недопустими всі похідні докази – матеріали НСРД. І байдуже що було на відео, наскільки відверто і нахабно вели себе герої, адже суд слідував доктрині «отруєного дерева».

Українські суди вже встигли наухвалювати чимало виправдувальних вироків для звинувачених у хабарництві саме через невідкриття ухвал.

Рух почався у липні 2018. Колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням Льва Кишакевича у справі про наркотики  висловила бажання відійти від висновку ВСУ від 16 березня 2017. Колегія зіслалася на практику ЄСПЛ, що право на відкриття доказів не є абсолютним правом, тому що у будь-якій справі можуть існувати конкуруючі  інтереси, такі як національна безпека, необхідність захисту свідків або утримання в таємниці методів розслідування. Колегія висловила думку, що коли ухвали суду на НСРД на момент звернення до суду з обвинувальним актом не були в розпорядженні прокурора, оскільки розсекречуються тільки рішенням спеціальної експертної комісії, яка в розсекреченні має право і відмовити, то їх можна відкривати саме в судовому засіданні. З такими міркуваннями колегія звернулася до Великої палати Верховного суду, але та вирішила і далі триматися старої позиції.

25 червня 2019 колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням того ж таки Кишакевича ухвалила інше цікаве рішення у справі про хабарництво. Колегія зіслалася на рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2019 року у справі «Якуба проти України» і зазначила, що невідкриття ухвали слідчого судді на проведеня НСРД не може бути безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Більше того, ухвала на НСРД взагалі не є доказом, а є процесуальним документом. Така ухвала повинна досліджуватися судом, оскільки засвідчує законність слідчої дії, але, на думку суду, може бути відкрита і в судовому засіданні.

Незадовго після знаменитого рішення в ЗМІ з посиланням на неназвані джерела в правоохоронних органах з‘явилася інформація, що у липні квартиру судді Кишакевича пограбували.

Автору невідомо, чи пов‘язано це роботою Кишакевича як судді. Але висновок був дійсно резонансним і сприймався судами нижчих інстанцій з ентузіазмом. На постанову активно посилалися, визнаючи докази допустимими. Щоправда, поки далеко не всі.

Так, у серпні Галицький суд Львова, виправдовуючи викладача від звинувачень в хабарництві, все ще нарікав, що ухвала на НСРД не була вчасно відкрита і продемонстрована аж у судовому засіданні.

Але 2 вересня 2019 Самарський суд Дніпра в аналогічній ситуації зазначив, що висновок Верховного суду щодо необхідності відкриття доказів не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки має різний предмет та підстави його застосування. Суд вирішив, що ухвали на НСРД підпадають під категорію додаткових матеріалів і не є доказами, а є процесуальними документами і їх невідкриття до передачі справи в суд не може бути підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими. Лише у випадку, коли прокурор не зможе надати в засіданні таку ухвалу, то суд може поставити під сумнів результати НСРД.

Попри це, 25 липня Свалявський районний суд Закарпатської області визнав результати НСРД недопустимими, тому що ухвала була відкрита захисту після передачі справи в суд.

23 липня Слов‘янський міськрайонний суд Донецької області у вироку зазначив, що ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД можуть бути надані і під час судового розгляду в першій інстанції.

17 липня Київський райсуд Харкова визнав результати НСРД недопустимими через невідкриття ухвал.

16 липня суд в Сумській області в судовому засіданні долучив ухвали і визнав НСРД законними доказами.

8 липня Теплодарський міський суд Одеської області «зарубав» докази, тому що ухвала на НСРД була відкрита тільки в судовому засіданні.

По суті виникла ситуація, коли є два конкуруючі рішення ВС з одного питання, а судді вже обирають, що кому до вподоби.

Такі різнотлумачення не залишилися непоміченими і не могли тривати довго. 10 липня 2019 Велика палата Верховного суду, побачивши виключну правову проблему, вирішила взяти до розгляду справу двох осіб, засуджених до 11 років в‘язниці за зберігання наркотиків з метою збуту.

Захисник обвинувачених оскаржував вирок, в тому числі, вказуючи, що ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій не були відкриті захисту до передачі справи в суд.

Велика палата взялась за справу, щоб вирішити питання, чи можливо відкривати ухвали на НСРД під час судового розгляду, за умови, що прокурор своєчасно вжив належних заходів для розсекречення таких документів, але йому відмовили у знятті грифу секретності. Верховний суд визнав, що відсутня стала судова практика, що негативно впливає на принцип правової визначеності, що гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Велика палата призначила справу до 11 вересня об 11.00 у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.