Суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі 200/7763/19-а.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Платник податків подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якому просив вирішити питання про відшкодування витрат на правову допомогу за кошт бюджетних асигнувань контролюючого органу.
Податковий орган указав, що розподілу підлягають лише фактично понесені витрати на правничу допомогу, які у цьому випадку вже було здійснено та деталізовано.
Донецький окружний адміністративний суд додатковим рішенням, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду, задовольнив заяву та стягнув коштом бюджетних асигнувань контролюючого органу витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу.
ОЦІНКА СУДУ
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
КАС ВС наголосив, що «Суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору».
Share the post "Відшкодування витрат на правничу допомогу: КАС ВС вказав на важливі нюанси"