Зволікання чи незволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких сторона обвинувачення надала доступ

Катерина Широка, суддя Вищого антикорупційного суду

спеціально для «Судово-юридичної газети»

Частиною 10 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України передбачено можливість суду вирішити питання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами у разі затягування чи зволікання з ознайомленням іншою стороною. Якщо суд встановлює такий строк, то особи, які є стороною, що зволікала, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Для прийняття рішення про те, чи було зволікання чи ні, необхідно ретельна оцінити суб’єктивні та об’єктивні фактори. Також при оцінці цього питання є надзвичайно велика кількість аспектів та критеріїв, що підлягають оцінці й встановленню, відповідно. Наприклад, чи можна стверджувати, що на тривалість ознайомлення з матеріалами впливає те, що підозрюваний перебуває у слідчому ізоляторі? Або чи є різниця, коли, наприклад, в обох випадках кримінальне провадження має 50 томів, але в одному з них розслідувався один епізод неправомірної вигоди, а в іншому — заволодіння ста мільйонами гривень з подальшою їх легалізацією через безліч підприємств за кордоном?

Потрібно враховувати також, що на тривалість ознайомлення впливають також умови для ознайомлення. Навіть Європейський суд з прав людини у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» зазначив, що тривалі переміщення особи з в’язниці в поганих умовах, зумовили перевтому особи і унеможливили належне ознайомлення з матеріалами справи, подання клопотань та навіть можливість робити записи. Звісно, коли йдеться про строк ознайомлення, він має бути розумним, оскільки провадження, у цілому, має бути швидким і не затягнутим. Проте швидкість провадження не може забезпечуватись за рахунок обмеження процесуальних прав сторін. Суд завжди має мати це на думці.

Крім того, при оцінці зволікання враховується звичайне навантаження адвоката. Суд повинен розуміти, що навантаження є різним, з урахуванням індивідуальних обставин. Очевидно, що це також впливає на можливість особи швидко ознайомитися з великим обсягом матеріалів по одній справі. Проте ЄСПЛ зазначив, що не можна назвати необґрунтованою ситуацію, у якій адвоката зобов’язують змінити пріоритети роботи, якщо цього вимагає негайність розгляду конкретної справи.

Європейський суд з прав людини пов’язує можливість ознайомлюватись з матеріалами не лише з правом на захист, але й з іншими правами, передбаченими статтею 6 Конвенції. Так, справедливість судового процесу буде забезпечуватись у разі, якщо сторона захисту буде мати достатньо часу, щоб підготувати належний захист — це можливо лише після повного й ефективного ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Це також право на захист — ЄСПЛ стверджує, що в особи має бути достатньо часу, щоб ознайомитись з матеріалами, і цього часу має бути достатньо для того, щоб мати можливість вплинути на результат провадження проти особи. Це також забезпечення змагальності сторін. Крім того, ЄСПЛ зазначає, що підписання протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування адвокатом не означає, що йому було надано достатньо часу для ознайомлення (документ незначної процесуальної ролі, Huseyn та інші проти Азербайджану, § 176)

Конституційний Суд України запозичив у своєму рішенні від 2012 року багато з принципів, встановлених ЄСПЛ. Зокрема, судді зазначили, що можливість ознайомлення є складовою права на захист. При цьому вони звертають увагу на те, що таке право не є абсолютним і що ознайомлення в межах розумних строків хоч і відповідає завданням кримінального судочинства, але при цьому вимагає від особи відповідальної поведінки.

Отже, що саме перевіряє суд при оцінці обставин на предмет зволікання. Одразу зроблю застереження, що цей перелік є невичерпним.

• Чи належно сторони відкрили матеріали для ознайомлення (орган досудового розслідування також може зловживати)
• Складність матеріалів, їх обсяг, кількість обвинувачених тощо
• Враховується поведінка учасників процесу, слід оцінювати у сукупності з будь-якими об’єктивними підставами для неможливості ознайомлення
• Визнання зволікання не означає, що запропонований детективом/прокурором строк є розумним
• Розумність будь-якого строку визначається відповідно до обставин конкретної справи (узгоджується з КСУ та ЄСПЛ).

Зазначений вище перелік є лише орієнтовним, і в залежності від обставин справи суд буде оцінювати їх у сукупності.