Еволюція механізму блокування податкових накладних в Україні.

Віталій Дедік директор АБ «ТОПАЛ», спеціально для Судово-юридичної газети

Однією з важливих подій 2017 року в Україні було введення механізму автоматичного блокування податкових накладних. Ця подія мала наслідки не лише на бізнес в Україні, а й на судовий процес. Так, до складнощів застосування системи, що завжди виникають у роботі новоствореного механізму, додавалися численні неточності, що були допущені Міністерствами при підготовці прийнятих Постанови Кабінету Міністрів № 190 від 29 березня 2017 р. («Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»), Наказом Міністерства Фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. («Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») та постанови Кабінету Міністрів України № 485 від 4 липня 2017 р. («Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»). В результаті прийнятих регуляторних актів в Україні почалося масове блокування податкових накладних, що фактично унеможливлювало здійснення Статутної діяльності багатьом юридичним особам та фізичним особам-підприємцям.

Нагадаємо, що відповідно до положень Податкового Кодексу України, контрагенти платники Податку на додану вартість складають податкові накладні/розрахунки коригування під час здійснення операцій з товарами та послугами, реєструють відповідні накладні чи розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, що прямо впливає на стан так званого ПДВ – рахунку їх контрагентів. Беручи до уваги той факт, що найбільшим джерелом надходжень до бюджету України є податки та збори, а Податок на додану вартість, у свою чергу, є таким, що приносить більшість «доходу» Державі, легко зрозуміти, що нововведення так чи інакше торкнулися абсолютної більшості підприємців.

В разі зупинення реєстрації податкової накладної, платнику податків пропонувалося протягом 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування, надати пояснення та направити їх на адресу органу ДФС разом із копіями документів, що підтверджують здійснення операції. Чіткої підстави фактично у повідомленні не зазначалося, не було посилань на те, які саме документи вимагаються додатково. Потім, в разі, якщо після надання такого первинного пояснення та документів до нього, розблокування не відбувалося, платнику податків надходило рішення комісії щодо блокування та надавалося 10 календарних днів для направлення письмової скарги із доданими належно завіреними копіями документів в адресу ДФС. Автор цієї статті був свідком, коли направлені поштою такі листи тижнями не були фактично доставлені за адресою ДФС, працівники пошти у приватній бесіді пояснювали таку затримку надвисокою завантаженістю на відділення, отже скарги з усієї держави направлялися за єдиною адресою. Навіть для подання скарги на рішення комісії про блокування податкової накладної нарочним, кур’єри доповідали про величезні черги до канцелярії ДФС. Деякі платники, не маючи зразків скарг, та дивлячись на те, що подання чітко зазначених у Податковому Кодексі та регулятивних актах документах не завжди призводить до розблокування податкової накладної при складанні скарги до ДФС керувалися принципом «що більше – то краще», подаючи цілі томи додатків до кожної накладної. Звісно це повинно було уповільнити розгляд скарг, що подавалися, так фактично і сталося.

Натомість, враховуючи згадану вище недосконалість прийнятих регуляторних актів, та беручи до уваги широку сферу підприємців, що була охоплена нововведеннями, не дивно, що невирішені у адміністративному порядку суперечки платників податків були відображені у численних позовних заявах та передані на розгляд суду. Перші рішення окружних адміністративних судів в Україні по цій категорії справ почали з’являтися наприкінці літа 2017 року. І, хоча по деяким рішенням сторонами подані апеляційні та касаційні скарги, та, звісно, у кожного платника податків своя правова позиція, а Державна Фіскальна Служба, виступаючи відповідачем, може наводити різні аргументи з огляду на таку позицію, фактично можна констатувати, що суди перших інстанцій все ж таки досить часто ставали на бік платників податків, за умови належного обґрунтування правової позиції та надання позивачем документів, зазначених у Податковому Кодексі України. Складність також полягала і в тому, що під час судового оскарження, податкова накладна залишалася незареєстрованою, що чинило перешкоди платнику податків та його контрагентам у користуванні ПДВ – рахунками.

Наприкінці 2017 року дія недосконалого механізму блокування податкових накладних / коригувань була зупинена, по значній кількості заблокованих накладних були прийняті рішення комісіями ДФС щодо їх реєстрації, що у свою чергу знизило навантаження на Суди. Розроблявся новий механізм, що був відображений у Постанові Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. («Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»), опублікований 07.03.2018р. у газеті «Урядовий кур’єр».

Так, нові правила блокування повинні стати більш прозорими та зрозумілими для усіх сторін, якими в даному випадку є платники податків та Державна Фіскальна Служба. Натомість виконання затверджених Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації – також залежать від деяких «перемінних», що визначаються ДФС. Так, 23.03.2018р. були оприлюднені на сайті ДФС критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, попередньо погодивши із Мінфіном.

Аналіз прийнятих порядків говорить, що деякі особливості та недоліки попередньої системи були враховані та виправлені (наприклад підстава блокування тепер повинна бути більш зрозуміла платнику), однак і оцінюючи критерії ризиковості можна знайти формули, подібні до старих редакцій, що використовувалися в минулому році. Отже, як і завжди, тільки час покаже вплив нової системи на бізнес та судові процеси з розгляду скарг. На момент виходу цієї статті застосування органами ДФС затверджених порядків вже почалося. Позиція судів при розгляді майбутніх позовних вимог платників податків буде сформована, з огляду на нові правила та порядки, лише при поданні відповідних позовних вимог. У свою чергу, платникам податків при виникненні труднощів можна порекомендувати звертатися за професійною правничою допомогою з метою точного та чіткого формування правової позиції по кожному випадку блокування.

Споподіваюся, що ця публікація стане  корисною для широкого кола представників бізнесу, а також моїх колег,  які з правової точки зору захищають його.