Пленум Верховного Суду прийняв важливі організаційні рішення
30 листопада відбулося перше засідання Пленуму новоствореного Верховного Суду, який прийняв низку важливих рішень. По-перше, Пленум визначив, що Верховний Суд розпочне роботу 15 грудня. З дня початку роботи Верховного Суду Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку, а нерозглянуті касаційні скарги, заяви, клопотання, подані до Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до 15 грудня, передадуть до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
По-друге, Пленум обрав Голову Верховного Суду, його заступника та секретаря Пленуму.
Головою Верховного Суду стала Валентина Данішевська, яка до призначення суддею Верховного Суду очолювала Центр комерційного права, а її заступником – екс-голова Вищого господарського суду Богдан Львов.
Секретарем Пленуму Верховного Суду обрали Дмитра Луспеника, екс-секретаря пленуму Вищого спеціалізованого суду.
По-четверте, затверджено чисельність апарату нового Верховного Суду, яка складатиме 1199 осіб, що на 25% менше ніж було у Верховному Суді України. Водночас у суддів буде більше помічників: два помічника судді, консультант та секретар судового засідання. Також вирішено тимчасово збільшити кількість помічників для суддів Касаційного адміністративного та Касаційного цивільного судів з двох до трьох, що пов’язано із великою завантаженістю цих суддів.
Нові процесуальні кодекси набудуть чинності 15 грудня
15 грудня набере чинності Закон від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Як передбачено рішенням Пленуму Верховного Суду, 15 грудня новий Верховний Суд розпочне роботу за новими Цивільним процесуальним кодексом, Господарським процесуальним кодексом та Кодексом адміністративного судочинства. Верховний Суд у своїй роботі керуватиметься вже новими кодексами.
Судові справи, провадження за якими порушено до набрання чинності нових процесуальних кодексів, а також заяви і скарги, що подані до зазначеного терміну, розглядатимуться вже за правилами, передбаченими новим процесуальним законодавством.
Водночас судові рішення, ухвалені судом першої чи апеляційної інстанції до набрання чинності новими процесуальними кодексами, можуть бути оскаржені як в апеляційному, так і касаційному порядку відповідно протягом строків, що діяли до набрання чинності новими процесуальними кодексами.
Стартував конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності
1 грудня стартував прийом документів на посаду суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс на 21 вакантну посаду у цьому суді. Строк подання документів для участі у конкурсі – 15 календарних днів починаючи з 1 грудня 2017 року.
Участь у конкурсі можуть брати кандидати, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи на посаді судді не менше трьох років, досвід патентного повіреного не менше 5 років, досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності не менше 5 років або сукупний стаж роботи суддею, адвокатом та патентним повіреним не менше 5 років.
Вищий суд з інтелектуальної власності визначений як один із вищих спеціалізованих судів, який діятиме як суд першої інстанції з розгляду окремих категорій справ, які визначені у новому Господарському процесуальному кодексі. До початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу.
Набули чинності зміни до Кодексу законів про працю
2 грудня набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів». Документ визначає 25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) офіційним святковим днем в Україні.
Законом також скасовано святковий день 2 травня та внесено зміну до статті 73 КЗпП, згідно з якою святковим днем вважається лише 1 травня – День праці. Відтак загальна кількість святкових днів, коли українці відпочиватимуть офіційно, буде незмінною – 11 днів, а саме: 1 січня – Новий рік; 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове; 8 березня – Міжнародний жіночий день; 1 – День праці; 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня – День Конституції України; 24 серпня – День незалежності України і 14 жовтня – День захисника України та один день (неділя) – Пасха (Великдень) і один день (неділя) – Трійця.
Президент схвалив зміни до КПК про проведення обшуків
Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».
Зміни передбачаються до статей 2, 27, 28, 60, 107, 160, 164, 165, 168, 214, 222, 236,284, 303, 308 Кримінального процесуального кодексу. Президент пояснив, що з метою забезпечення додаткових гарантій законності при проведенні обшуку запроваджується обов’язкова відеофіксація. Окрім того, вводиться обов’язкова відео- та аудіофіксація судового засідання, на якому ухвалюється рішення про проведення обшуку. Без таких записів отримані докази визнаватимуться недопустимими.
Також передбачено, що особа, у якої проводиться обшук, може користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії його проведення. Документ встановлює заборону вилучення електронних інформаційних систем, якщо це прямо не передбачено рішенням суду, та обов’язок сторони обвинувачення робити копії необхідної інформації.
Окрім того, він забороняє повторне порушення закритих кримінальних проваджень. Особи, права яких обмежуються, можуть оскаржувати бездіяльність слідчого та вносити клопотання про застосування розумних строків провадження. Представники бізнесу отримають право на підтвердження реєстрації кримінальної справи. Також зміни передбачають створення незалежної комісії, що розглядатиме завершені справи і даватиме оцінку законності діям правоохоронців щодо представників бізнесу. До її складу увійдуть правозахисники, представники бізнес-асоціацій та органів державної влади.
У Нікопольському суді під час судового засідання підірвали гранати
У Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області під час судового засідання відбулося два вибухи. За інформацією Національної поліції, гранати підірвав батько людини, справа про вбивство якої слухалася цього дня і стала реакцією на оголошення перерви у засіданні через неявку адвоката.
Від вибуху сам чоловік загинув на місці, а осколкові поранення отримали троє підсудних, два працівники конвойної служби, співробітник суду та одна цивільна особа. Згодом у поліції уточнили, що загалом 10 людей дістали поранення, а один із підсудних помер у лікарні від отриманих травм. Таким чином, у результаті вибуху гранат загинуло 2 людей і 9 травмовані.
Розслідуванням інциденту займається поліція, а тим часом Рада суддів вкотре підняла питання охорони судів.
Рада суддів України впродовж останніх років неодноразово звертала увагу на неприпустимість неналежного здійснення охорони судів, бо її відсутність призводить до вільного доступу до приміщень судів осіб, які перешкоджають роботі судів, суддів, працівників апарату судів, становлять загрозу для учасників процесу та відвідувачів, а суддям навіть рекомендували у разі виникнення небезпеки припиняти роботу суду.
До 2018 року охорону судів мають здійснювати підрозділи Нацполіції та Нацгвардії, однак у більшості судів така охорона відсутня, а 1 січня 2018 року повинна запрацювати Служба судової охорони, як це передбачено Законом про судоустрій.
