Судова влада та реформа
У суддівських й не тільки колах не перший рік обговорюється питання щодо ст.375 Кримінального кодексу «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». До цього часу точаться дискусії щодо того, чи є необхідність вилучити або хоча б змінити згадану статтю. Є багато різних думок з приводу того, хто повинен розрубати «неправосудний» гордіїв вузол. «ЗіБ» поцікавився в судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Богдана Пошви, яким він бачить вихід із ситуації, що склалася з «неправосудною» статтею. Добігає кінця конкурс на посади суддів у новому Верховному Суді. Вже 14 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів закінчить розгляд питань щодо підтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя. Ще кілька днів у колегіального органу піде на опрацювання остаточних результатів конкурсу та складання рейтингу. Детальніше про це у статті «Два роки: політ нормальний?». Після вдумливого вивчення проектів кодексів, унесених єдиним текстом на розгляд Верховної Ради для прийняття в пожежному порядку, не можна стверджувати, що пропонована реформа стане важливою віхою в поліпшенні якості вітчизняного правосуддя. У них просто немає тих змін, які дійсно могли б дати нову якість, поставити на службу судочинству здорові сили та кваліфіковані кадри, застосувати інноваційні підходи до розв’язання наболілих проблем. Подробиці у статті «А віз проблем і нині там…». Суддівська спільнота шукає шляхів підвищення довіри до Феміди. Одним із напрямів є спілкування з громадськістю та ЗМІ. Наприклад, у США в одному із судів використовується такий комунікативний метод, як розгляд справ у медійному форматі. Чому американський володар мантії, котрий вершить правосуддя «на камеру», не тільки став телевізійною й інтернет- знаменитістю, а і є справжнім уособленням справедливого судочинства, людиною, якій довіряє суспільство? Чи стане корисним такий досвід українським служителям Феміди? Детальніше про це у статті «Комунікативний успіх».
Практика
При встановленні суб’єктів відносин і сторін у справах інтелектуальної власності часто виникають труднощі, оскільки до судів здебільшого звертаються організації колективного управління авторськими правами. Також виникають питання щодо визначення юрисдикції справ, оскільки такі організації, хоч і є юридичними особами, звертаються від імені власників авторських прав — фізичних осіб. Про це читайте у статті «Немайнова власність». Аналіз закону про судову владу свідчить про окремі неузгодженості, які можуть виникнути в ході роботи Великої палати Верховного Суду. Зважаючи на те що відповідні зміни до процесуальних законів наразі розглядаються парламентом, виокремлю лише ті проблеми, які впливають на організацію роботи ВП ВС. Подробиці читайте у статті «Формула запуску». Наступного пленарного тижня парламент спробує ухвалити нову редакцію закону «Про Конституційний Суд України». Щоправда, ймовірність цього дуже мала. Водночас в інших країнах, де недавно був запроваджений інституту конституційної скарги, вже констатують певні проблеми з регулюванням. Про це у статті «Поскаржилися на скарги». Унесення змін до Кримінального процесуального кодексу, якими пропонується дозволити слідчим суддям давати право на проведення податкових перевірок у рамках кримінального процесу, призведе до погіршення умов для ведення бізнесу в Україні. Тим часом у парламенті перебуває на розгляді й проект, що усуває неоднозначність у питанні неможливості таких перевірок. Про це у статті «Інструмент не за призначенням». Пропонується передбачити можливість унесення як застави не лише коштів у грошовій одиниці України, а й цінних паперів, рухомого та нерухомого майна. Відповідний законопроект зареєстрований у парламенті. Втім, з огляду на певні прогалини та неузгодженості документ потребує системного доопрацювання. Про це читайте у матеріалі «Не грошима єдиними». Через недосконалість процедури стягнення в позасудовому порядку за іпотечними зобов’язаннями виникають розбіжності в практиці. Цим користуються як іпотекодавці, так і іпотекодержателі, зауважили експерти під час заходу, організованого комітетом Асоціації правників України з цивільного, сімейного та спадкового права. Детальніше — «Припинене тривати не може».
Адвокатура
Відповідно до ч.3 ст.1312 Конституції виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Передбачені й винятки із цього правила, зокрема за критерієм виду справи і за суб’єктним критерієм. Проте ці винятки не охоплюють усього розмаїття відносин, коли законні представники мали право представляти відповідних осіб. Про це читайте у статті «Законний не завжди процесуальний». Сьогодні складно уявити собі юриста великої фірми без акаунту у Фейсбуку або якійсь іншій соціальній мережі. Проте вести такий акаунт теж треба вміти. Один некоректний коментар або забавний перепост може серйозно вдарити по реноме не тільки правника, а й фірми, в якій він працює. Детальніше — «Юрпавутина» затягує…».
