Вища рада правосуддя розпочала розгляд кандидатур до Верховного Суду
Вища рада правосуддя 14 вересня розпочала розгляд 120 кандидатур, яких Вища кваліфікаційна комісія суддів визначила переможцями конкурсу до Верховного Суду. Загалом заплановано провести 8 засідань, на кожному з яких розглядатимуть по чотири кандидати до Касаційного цивільного, Касаційного господарського, Касаційного адміністративного та Касаційного кримінального судів у складі Верховного Суду.
За перші два дні розглянуто 32 кандидатури. Процедура розгляду така: спочатку один із членів ВРП зачитує інформацію про кандидата, а потім сам кандидат коротко представляє себе, після цього члени Вищої ради правосуддя ставлять йому запитання. Варто зазначити, що рішення стосовно внесення рекомендацій Президенту про призначення суддів Вища рада правосуддя прийматиме після розгляду всіх 120 кандидатів, які стали переможцями конкурсу.Комісія може або погодитися із призначенням відповідного кандидата на посаду судді Верховного Суду, або відмовити у внесенні рекомендацій про його призначення.
Відмовити кандидату у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду можуть виключно з підстав порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді або наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.
Таке рішення ухвалюватиметься шляхом голосування. Аби кандидат отримав рекомендацію від Вищої ради правосуддя, за нього мають проголосувати не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя. Якщо ж 14 голосів не знайдеться, то такий кандидат не потрапить у Верховний Суд. Варто зауважити, що після внесення рекомендацій Вищої ради правосуддя про призначення суддів Верховного Суду Президент має протягом 30 днів підписати відповідний указ.
Оголошено конкурс на посаду судді Конституційного Суду
Рада суддів України оголосила про початок конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України. Відповідне рішення РСУ ухвалила 7 вересня. З 8 вересня по 7 жовтня 2017 року включно триватиме прийняття заяв, з доданими до них документами, від осіб, які хочуть обійняти посаду судді Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду може стати громадянин України віком від сорока років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років.
Для участі у конкурсі, окрім заяви, подається автобіографія, мотиваційний лист, документи, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларація родинних зв’язків судді та декларація доброчесності судді; копія диплома про вищу юридичну освіту, а також за наявності копії документів про науковий ступінь та інші документи, визначені Законом «Про Конституційний Суд України».
Після закінчення строку прийняття заяв Рада суддів України встановлює відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду, встановленим Конституцією України та Законом про КСУ вимогам та проводить спеціальну перевірку. За результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, та співбесіди з ними Рада суддів України ухвалює рекомендацію щодо кожного кандидата на посаду судді Конституційного Суду.
Потім Рада суддів України складає списки кандидатів, рекомендованих на посаду судді Конституційного Суду, на підставі яких суб’єкти призначення приймають відповідні рішення. Такі списки мають містити кількість кандидатур, яка щонайменше втричі перевищує кількість вакансій. Загальний строк проведення конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду становить два місяці. Нагадаємо, що обиратиме нового суддю Конституційного Суду всеукраїнський з’їзд суддів, який відбудеться 13 листопада.
У Міністерстві внутрішніх справ проведуть реформу
Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило на своєму сайті стратегію розвитку системи відомства до 2020 року. Пріоритетами розвитку МВС стане протидія злочинності, дотримання та забезпечення прав людини органами системи МВС, збалансована міграційна політика, якість та доступність послуг, а також розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників.
Документ передбачає, зокрема, розвиток інститутів дільничних поліцейських і патрульної поліції як першої компетентної ланки співпраці з населенням, удосконалення нормативно-правового регулювання і підвищення спроможностей системи МВС забезпечувати громадський порядок і безпеку під час масових заходів, підвищення спроможностей сил цивільного захисту щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їх наслідків, у тому числі в особливий період, розвиток системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 та сприяння поширенню практики запобігання злочинності через планування територій.
Окрім того, МВС пропонує запровадити Інститут кримінальних проступків і нових процесуальних форм для підвищення ефективності досудового розслідування та створити єдину електронну систему роботи з даними і матеріалами досудових розслідувань у партнерстві з органами прокуратури і судами. Також у планах – розроблення і впровадження оптимальної системи захисту свідків в Україні разом з іншими органами державної влади і розвиток системи ювенальної превенції у сфері відповідальності органів системи МВС.
Міністерство хоче запровадити механізми контролю за дотриманням прав людини при перетині державного кордону; поширити використання біометричних паспортів, ID-карток і розвиток технічної інфраструктури їх застосування та удосконалити механізми установлення статусу мігрантів.
Також у Стратегії пропонується створення єдиного ідентифікатора – унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, через який можна буде відстежити всю інформацію, що міститься про особу у наявних державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави або підприємств.
Уряд змінив програму формування системи безоплатної правової допомоги
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Державної цільової програми формування системи безоплатної правової допомоги на 2013 – 2017 роки. Це передбачено постановою уряду від 6 вересня 2017 року, яка набула чинності 9 вересня. Зокрема, оптимізовано завдання і заходи, передбачені зазначеною програмою, а саме: внесення змін щодо уточнення обсягів фінансування завдань та заходів програми, строків їх виконання з урахуванням фактичних обсягів фінансування та досягнутих результатів, а також реальних можливостей щодо фінансового забезпечення їх виконання за рахунок коштів державного бюджету.
Прийняття постанови зменшить витрати з державного бюджету на виконання завдань та заходів Програми на 14,7 млн грн, за рахунок використання інших джерел фінансування, які збільшаться на 7,3 млн грн. Тому в уряді запевняють, що фінансування системи безоплатної правової допомоги не скоротиться.
Рада суддів роз’яснила деякі питання щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів
Рада суддів України роз’яснила деякі питання щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів. Зокрема, Рада суддів навела ситуації, які не породжують виникнення конфлікту інтересів у суддів. До них віднесено:
видання головою суду наказів відносно себе про грошові виплати, право та розмір яких чітко встановлені Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, про відпустки;
наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі;
порушення суддею вимог щодо несумісності, визначених статтею 54 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”;
наявність у працівника установи, підприємства, учбового закладу тощо статусу члена науково-консультативної ради відповідного суду;
При цьому наявність у судді або членів його сім’ї будь-якої кількості акцій господарського товариства, яке є одним з учасників судової справи, що знаходиться у провадженні судді, створює конфлікт інтересів та потребує врегулювання шляхом повідомлення учасників судового засідання про наявність цих обставин та вирішення питання про відвід або самовідвід. Порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Венеціанська комісія надасть висновок щодо створення антикорупційного суду в Україні
Делегація Венеціанської комісії Ради Європи, що наразі перебуває в Україні з робочим візитом, 6 жовтня презентує висновок щодо двох законопроектів про створення антикорупційного суду, які наразі зареєстровані у Верховній Раді.
Одним законопроектом пропонується створити окремо Вищий антикорупційний суд та Антикорупційну палату при Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду. Вищий антикорупційний суд буде судом першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро України. Рішення Вищого антикорупційного суду, що набрали законної сили, у касаційному порядку переглядатиме Велика палата Верховного Суду. Для перегляду вироків та ухвал Вищого антикорупційного суду, якими було закінчено розгляд справи по суті, у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду передбачено створити антикорупційну палату у складі 30 суддів, яка матиме адміністративну автономію в межах Верховного Cуду.
Хоча профільний комітет і схвалив прийняття цього законопроекту, проте Вища рада правосуддя у своєму консультативному висновку не підтримала його прийняття, вказавши на суперечність його норм Конституції та Закону про судоустрій.
Іншим законопроектом пропонується виключити із Закону «Про судоустрій і статус суддів» законодавчу норму про створення Вищого антикорупційного суду, а натомість запровадити у місцевих загальних та апеляційних судах спеціалізацію суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень, а у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду створити окрему палату для здійснення правосуддя як судом касаційної інстанції у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів.
Варто зазначити, що за законодавством законопроекти про створення судів має ініціювати Президент України. Днями він висловився за те, аби у найкоротші строки створити антикорупційну палату при Верховному Суді, а вже потім – антикорупційний суд.
