Обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів.
Читайте також: “Благі наміри діяльності організації не виправдають її фінансової неспроможності, – ЄСПЛ“.
На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі “Зяя проти Польщі” (заява № 45751/10), зазначає “ECHR: Ukrainian Aspect”.
Так, на початку 1999 р. Яніна Зяя ініціювала цивільне провадження щодо встановлення сервітуту на сусідську ділянку з метою проїзду до своєї землі ділянки. За півтора роки вимоги позивачки було задоволено, проте сусіди подали апеляцію, після якої справу було направлено на новий розгляд. У ході цього провадження заявлялися численні клопотання, призначалися і проводилися експертизи, висновки яких також оскаржувалися, допитувалися експерти, проводилися огляди предмету спору.
Влітку 2005 р. суд задовольнив позов, але за півроку апеляція вдруге повернула справу на новий розгляд, в ході якого також проводилися експертизи, залучалися інші особи, проводилися огляди, допитувалися експерти. У березні 2011 р. позов Зяї про встановлення сервітуту було задоволено. Відповідачі втретє подали апеляцію, але цього разу вищий суд у 2012 р. відхилив цю скаргу.
Як зазначається, після цього позивачка поскаржився до суду на надмірну тривалість її провадження, проте її скарги були відхилені судами. Зяя поскаржилася до ЄСПЛ, стверджуючи, що судовий розгляд її справи не відповідав вимозі “розумного строку” в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд у Страсбурзі нагадав, що обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці Суду, зокрема, складності справи та поведінку заявника та відповідних органів. Що стосується останнього, слід також взяти до уваги те, що поставлено на карту для заявника.
Так, ЄСПЛ погодився з позицією заявниці, що її провадження, в якому вона вимагала встановлення сервітуту, не стосувалося складних питань фактів і права, хоча й треба було отримати висновки експертів з різних галузей. Водночас високі судді вважали, що процедура отримання експертних висновків не мала необхідної ефективності. Експерти працюють у контексті судового розгляду під наглядом судді, який залишається відповідальним за підготовку та швидке проведення провадження. Крім цього, між слуханнями, які не були пов’язані з роботою експертів, неодноразово проходили періоди часу, що тривали до року.
Читайте також: “Обрання судом тримання під вартою: ЄСПЛ звернув увагу на системну проблему в Україні“.
У результаті за цих обставин суд не знайшов достатнього обґрунтування затримки у розгляді справи заявниці та загальної тривалості розгляду справи у 13 років.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі “Зяя проти Польщі” (заява №45751/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ “Дроздова та партнери” Олени Дроздової можна ознайомитися тут.
Share the post "У ЄСПЛ нагадали критерії розумного строку розгляду справи."
