В НААУ розповіли, як адвокату захиститися від необґрунтованої підозри

Клопотання про закриття провадження в зв’язку з відсутністю відомостей про склад правопорушення може бути дієвим механізмом відповідальності за пред`явлення адвокату необґрунтованої підозри.

Як повідомили у Національній асоціації адвокатів України, про це розповіла голова комітету захисту прав та гарантій адвокатської діяльності НААУ Ганна Боряк під час круглого столу на тему «Практичні аспекти правозастосування у кримінальному процесі», передає «Закон і Бізнес». Вона констатувала, що обґрунтованість підозри має перевіряти суд, проте пов’язаність цього поняття до поняття про склад злочину не практикується при таких оцінках. При цьому практика ЄСПЛ вказує на те, що необґрунтовані підозри є порушенням права на захист. «В тексті пишеться те, що висновок про склад злочину зробити не можна, але це проходить через слідчих суддів, і за це ніхто не несе відповідальності», – наголосила Г.Боряк.

Адвокат Юрій Григоренко в цьому контексті вказав на те, що при продовженні запобіжних заходів, застосованих на підставі такої підозри, стороною обвинувачення мають бути наведені обґрунтування тих ризиків, які були враховані при прийнятті першого судового рішення. «При обранні запобіжного заходу, при продовженні запобіжного заходу судді заплющують очі на те, що підозра не обґрунтована. Доки слідчі судді будуть так здійснювати судовий контроль, ситуація не зміниться», — вважає адвокат.

Адвокат Діана Назаренко назвала способом притягнення до відповідальності за такі дії звернення до ЄСПЛ, тому що ефективних заходів в українському законодавстві немає. Адвокат може подавати скарги про неправомірні дії, звертатися до кваліфікаційної комісії прокурорів або суддів, а також звертатися із заявою про вчинення кримінальних правопорушення за перевищення повноважень. «Ця практика сьогодні працює. Коли суддя не приймає рішення, то я звертаюся до кваліфікаційної комісії суддів», – сказала Г.Боряк, посилаючись на власну адвокатську практику. У свою чергу представник апарату РНБО Сергій Шепетько додав, що механізмом протидії такій практиці може стати внесення змін до КПК, які б дозволили оскаржувати обґрунтованість підозри.