26.01.2019 року відбулась Звітно – виборча конфeрeнція адвокатів Київської області. Сeрeд іншого, на конфeрeнції було затвeрджeно звіт голови КДКА Київської області Поліщука В.А, а також обрано новий склад Кваліфікаційної палати КДКА Київської області. Новими члeнами кваліфікаційної палати стали наступні адвокати: В.Кіккас, О.Дідeнко, Н.Ковалко, О.Бабич, О.Зінчeнко, М.Кeлeмeн, О.Бучинський.
Прийом документів 25.01.2019 року здійснюватися не буде!
Джерело: “Юргазета” У постанові від 05.11.2018 р. у справі №820/1538/17 Верховний Суд вкотре застосував правило про прийняття рішення на користь платника податків у разі існування неоднозначності у тлумаченні його прав та/чи обов’язків. У цій справі ВС розрізнив поняття «зупинення» та «припинення» адвокатської діяльності для цілей застосування законодавства про сплату єдиного внеску. ВС дійшов висновку, що адвокат, який зупинив діяльність, не повинен сплачувати єдиний внесок. Окреслимо фабулу справи. Платник податку звернувся до
Ян Берназюк, суддя Верховного Суду Джерело: “Судебно-юридическая газета” Згідно з імперативними вимогами ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Аналогічні положення містяться у Господарському процесуальному кодексі
Дмитро Луспеник, секретар Пленуму Верховного Суду, к. ю. н., доцент кафедри цивільного процесу, спеціально для «Судово-юридичної газети» ЦПК України у новій редакції відрізняється від попереднього тим, що у ст. 137 викладено не лише порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а й вперше містяться загальні принципи відшкодування таких витрат. Це має безпосередній стосунок до доступності правосуддя. Недостатньо повне врегулювання у процесуальному законодавстві та у законодавстві, що регулює адвокатську діяльність, питання
Судова реформа та реформа процесуального законодавства суттєво змінили вимоги до якості судового процесу, посилили необхідність зваженого та ретельного планування ведення справи. Чітка регламентація процесу подання до суду заяв (як по суті, так і з процесуальних питань), доказів тощо потребує від сторін та їхніх представників підготовки чіткої тактики та представництва у справі. Як випливає з практики, дотримання процесуальних вимог безпосередньо впливає на результат у справі. Правозастосовча практика судів свідчить про зростання
Ян Берназюк, суддя Верховного Суду Джерело: https://sud.ua/ Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» запроваджено нову форму провадження, за правилами якого здійснюється адміністративне судочинство, — спрощене позовне провадження. Так, стаття 12 нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) визначає дві форми позовного провадження — загальне та спрощене. Причому лише п’ять категорій справ не можуть розглядатися за правилами
