Роз’яснення

Петро Бойко: "Сподіваюсь, що замовні кримінальні справи надалі не стануть приводом для відсторонення неугодних членів ВРП"

Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України завершив досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського у вчиненні незавершеного замаху на шахрайство, а саме – вимоги $500 тис. за начебто вплив на ухвалення судом необхідного рішення на користь одного з суб’єктів господарювання. 8 серпня Павлу Гречківському було вручено обвинувальний акт. Про нюанси перебігу розслідування у цій резонансній справі ЗіБ вирішив

Оновлені Правила адвокатської етики: тиск чи стандарти?

НААУ опублікувала оновлені Правила адвокатської етики. Ми вирішили дізнатися думку юристів з цього приводу. Мороз Віктор, Керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Прийняття зазначених змін обґрунтовується підвищенням ролі інституту адвокатури як елементу системи правосуддя, необхідністю збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та суспільства в цілому, уніфікації традицій та досвіду української адвокатури. При цьому, якщо основні принципи адвокатської етики загалом залишилися незмінними, ПАЕ врегулювали відносини всередині адвокатської спільноти та стосунки

Правові нюанси арешту майна юридичної особи в кримінальному провадженні

Автор: Віктор Мороз керуючий партнер АО «Suprema Lex» Джерело: “Юридична газета“ З метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, в кримінальному процесі використовуються заходи примусового характеру, відомі як заходи забезпечення кримінального провадження. Одним з найпоширеніших заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, тобто тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які відповідно до закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого

Істотна шкода в службових злочинах: причини різночитання.

Серед юристів, науковців і практиків тривають дискусії щодо тлумачення передбаченого в Кримінальному кодексі поняття «істотна шкода». Предметом є питання: це поняття охоплює тільки матеріальну шкоду чи ще й нематеріальну? Крапку в дискусії могли б поставити відповідні уточнення в законі.   Дискусійні зміни Протягом останніх років законодавець часто вносив зміни до розд.XVII «Особливої частини» КК, постійно змінюючи ті чи інші положення про «злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної

До закінчення виконавчого провадження арешт з майна боржника не знімається, — ВСС

Законом не передбачено право держвиконавця на зняття арешту при поверненні виконавчого документа стягувачу у зв’язку з відсутністю майна у боржника. Кредитор має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду. Про це ідеться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-6568св17, передає «Закон і Бізнес». Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 закону «Про виконавче провадження», чинного на момент

Адвокати назвали 6 змін, які захистять від безпідставних підозр

Належне внесення відомостей до ЄРДР та встановлення відповідальності за необґрунтовану підозру технічно завадять вчиненню тиску на адвокатів з боку правоохоронців. Також захисники переконані, що дещо необхідно змінювати і у правосвідомості. Шість необхідних умов для цього наведено у резолюції круглого столу проведеного комітетом захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, передає «Закон і Бізнес». Приводимо повний текст документу: Резолюція круглого столу на тему: Практичні аспекти правозастосування у кримінальному процесі. За результатом проведення круглого

Правозахисники розповіли, що українці думають про суддів

З результатів опитування правозахисників зрозуміло, що більшість з них не бачать змін у роботі судової системи з 2013 року, при цьому самі судді здебільшого протилежної думки. В РСУ спробували пояснити, чим викликана така різниця. Проект загальнонаціонального дослідження «Що українці знають і думають про права людини» підготовленого ГО «Центр інформації про права людини» оприлюднила Рада суддів України, передає «Закон і Бізнес». У дослідженні міститься аналіз сприйняття та розуміння проблематики прав людини