Роз’яснення

Поняття та критерії мотивованості судового рішення як однієї з гарантій дотримання судами принципу верховенства права.

Ян Берназюк, суддя Верховного Суду Джерело: “Судебно-юридическая газета”  Згідно з імперативними вимогами ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Аналогічні положення містяться у Господарському процесуальному кодексі

Гонорар успіху адвоката: практика Європейського суду з прав людини.

Дмитро Луспеник, секретар Пленуму Верховного Суду, к. ю. н.,  доцент кафедри цивільного процесу,  спеціально для «Судово-юридичної газети» ЦПК України у новій редакції відрізняється від попереднього тим, що у ст. 137 викладено не лише порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а й вперше містяться загальні принципи відшкодування таких витрат. Це має безпосередній стосунок до доступності правосуддя. Недостатньо повне врегулювання у процесуальному законодавстві та у законодавстві, що регулює адвокатську діяльність, питання

Протидія зловживанню процесуальними правами – інструменти для адвоката.

Судова реформа та реформа процесуального законодавства суттєво змінили вимоги до якості судового процесу, посилили необхідність зваженого та ретельного планування ведення справи. Чітка регламентація процесу подання до суду заяв (як по суті, так і з процесуальних питань), доказів тощо потребує від сторін та їхніх представників підготовки чіткої тактики та представництва у справі. Як випливає з практики, дотримання процесуальних вимог безпосередньо впливає на результат у справі. Правозастосовча практика судів свідчить про зростання

Просто про складне: особливості розгляду Верховним Судом справ у порядку спрощеного провадження.

Ян Берназюк, суддя Верховного Суду Джерело: https://sud.ua/ Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» запроваджено нову форму провадження, за правилами якого здійснюється адміністративне судочинство, — спрощене позовне провадження. Так, стаття 12 нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) визначає дві форми позовного провадження — загальне та спрощене. Причому лише п’ять категорій справ не можуть розглядатися за правилами

Кримінальна практика: що маємо та чого чекаємо?

Популярність кримінальної практики щороку динамічно зростає через збільшення клієнтських запитів, пов’язаних з низькою активністю економіки та посиленням політичного і кримінально-правового тиску. Однією з головних тенденцій останніх років є зміщення акценту з якісного розслідування на кількість ініційованих проваджень та публічних процесів, за яких відбуваються гучні затримання з оголошенням беззаперечних звинувачень у ЗМІ. Однак під час слідства ці справи, як правило, розвалюються через відсутність доказів і часто навіть не доходять до суду.

Ставки судового збору у 2019 році нагадали у ДСАУ.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Про це з посиланням на частину першу статті 4 Закону України «Про судовий збір» нагадали у Державній судовій адміністрації України, передає «Закон і Бізнес» Згідно Закону України «Про Державний бюджет України

Участь адвоката в судовому процесі: допустити не можна відмовити.

Однією з основних новацій конституційної судової реформи стало поступове введення адвокатської монополії. Як стверджують автори, вона повинна значно підвищити якість представництва особи в суді. Проте, як показує практика, подекуди суди не поділяють такі благі наміри законодавця та винаходять штучні (часто не передбачені законом) підстави для «недопуску» адвоката до участі у справі. Представництво за довіреністю Здавалося б, процесуальний закон (ч. 4 ст. 60 ГПК, 4 ст. 62 ЦПК, ч. 4 ст.