Нові ЦПК, ГПК та КАСУ набрали чинності
15 грудня набуло чинності нове процесуальне законодавство. Повністю оновлено редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.
Нові кодекси запроваджують нові правила судового процесу в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві. Зокрема, розширюються способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечують його відкритість та прозорість, добросовісність користування процесуальними правами, компенсацію судових витрат, розумні строки розгляду справ та правову визначеність, тощо. Також передбачено запровадження системи «електронного суду», яка спростить комунікацію із судом та зменшить витрати на утримання судової системи.
Новими кодексами встановлено чіткий порядок та строки вчинення процесуальних дій, а саме: вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, строки подання доказів, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі. Викладати свою позицію у справі учасники справи будуть зобов’язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, які мають подаватися до суду у строки, визначені законом або, у певних випадках, судом.
Несвоєчасне подання або приховування доказів матиме наслідком їх наступне неприйняття судом, а також застосування заходів процесуального примусу. Запроваджуються процесуальні фільтри для оскарження ухвал суду в апеляційному порядку, касаційного оскарження судових рішень, направлення справи на новий розгляд, закріплюються присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Що ж до застосування нового процесуального законодавства, то новими ЦПК, ГПК та КАСУ визначено, що з 15 грудня судочинство у судах першої та апеляційної інстанції здійснюється за новими кодексами. Це стосується як нових справ, так і тих, які були відкриті до 15 грудня. При цьому оскаржувати рішення першої та апеляційної інстанції, винесені до 15 грудня, дозволяються за старими процесуальними кодексами.
Розпочав роботу новий Верховний Суд
15 грудня розпочав працювати новий Верховний Суд поки що у складі 113 суддів на чолі з Валентиною Данішевською. Офіційно в цей день припинили свою роботу Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди: Вищий адміністративний, Вищий господарський та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Тепер єдиною касаційною інстанцією є новий Верховний Суд, у складі якого діють Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний цивільний та Касаційний кримінальний суди, а також Велика палата Верховного Суду. У Касаційному адміністративному суді створено палати щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів; захисту соціальних прав; виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
У Касаційному господарському суді діятимуть чотири палати: щодо банкрутства, щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та щодо земельних відносин і прав власності. Велика палата Верховного Суду узагальнюватиме судову практику, а також діятиме як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Також Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду. З 15 грудня касаційні скарги приймають відповідні касаційні суди Верховного Суду, які працюватимуть за адресами ВАСУ, ВГСУ та ВССУ. Нові процесуальні кодекси передбачають, що касаційному перегляду не підлягають рішення у малозначних справах.
Набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу
15 грудня також набули чинності чергові зміни до Кримінального процесуального кодексу. Строки досудового розслідування тепер обчислюються з дати внесення відомостей до ЄРДР і до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
КПК, як і раніше передбачає, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку та протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Водночас встановлюється, що строк досудового розслідування кримінального проступку з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру повинен становити не більше півроку, злочину невеликої або середньої тяжкості – не більше року та тяжкого або особливо тяжкого злочину – 18 місяців. Якщо ж слідство неможливо закінчити в вищезазначені строки, то його може продовжити, але вже за рішенням слідчого судді. Норми КПК тепер передбачають право на оскарження підозри зі встановленням терміну такого оскарження: один місяць після повідомлення підозри у вчиненні кримінального проступку і два місяці після повідомлення підозри у вчинені злочину.
Зміни до КПК встановили і чергові новації щодо обшуків. Тепер у клопотанні про проведення обшуку необхідно буде вказати не просто перелік речей, які планується відшукати, але й їхній зв’язок із кримінальним правопорушенням, а також обґрунтувати, що доступ до речей або документів неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, або за допомогою інших слідчих дій. Ця вимога не поширюватиметься на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.
За подання апеляційних та касаційних скарг підвищено судовий збір
Одночасно з набранням чинності новими процесуальними кодексами, з 15 грудня змінами до Закону «Про судовий збір» підвищуються окремі ставки судового збору. Зокрема, збільшено судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг на судові рішення. За подання апеляційної скарги судовий збір збільшено з 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а за подання касаційної скарги – з 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Також збільшено максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Тепер він не можу бути більший ніж 350 розмірів прожиткового мінімуму, проте власне розмір судового збору, як і раніше, залишився на рівні 1,5% ціни позову.
Водночас судовий збір тепер сплачуватиметься за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму та за подання заяви про скасування судового наказу – 0,05 розміру прожиткового мінімуму. При цьому за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа, за роздрукування технічного запису судового засідання судовий збір тепер не справлятиметься. Також у Законі «Про судовий збір» конкретизовано, кому та за яких умов суд вправі відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
На відстрочку або розстрочку у сплаті судового збору можуть розраховувати військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Також розстрочка судового збору надається у випадку, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю або розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Водночас при укладенні мирової угоди до прийняття рішення судом першої інстанції або на стадії апеляційного або касаційного перегляду чи відмови від позову передбачається повернення 50% судового збору. З впровадженням електронного суду подавати позови можна буде онлайн, як і сплачувати судовий збір. Передбачено, що при поданні позовів за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка має запрацювати з 2019 року, застосовуватиметься коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Президент підписав перші укази про укрупнення судів
Президент Петро Порошенко підписав укази про ліквідацію місцевих загальних судів у Черкасах та Чернівцях та створення окружних судів. Ліквідуються Черкаський районний суд Черкаської області, Чигиринський районний суд Черкаської області, Придніпровський районний суд міста Черкас та Соснівський районний суд міста Черкас. Натомість утворюється Черкаський окружний суд із місцезнаходженням у місті Черкасах, юрисдикція якого поширюватиметься на райони, де раніше діяли суди, що ліквідовуються.
Також ліквідуються Першотравневий районний суд міста Чернівців, Садгірський районний суд міста Чернівців та Шевченківський районний суд міста Чернівців і утворюється Окружний суд міста Чернівців із місцезнаходженням у місті Чернівцях. Також Президент анонсував, що найближчим часом підпише укази про створення та ліквідацію місцевих та апеляційних судів. Відповідно до Конституції Президент має повноваження до 2018 року утворювати та ліквідовувати суди.
Голова Державної судової адміністрації раніше висловлювався, що укази про утворення окружних судів планують видати до кінця року, а весь процес ліквідації розраховують завершити у 2019 році.
Міносвіти визначило строки вступної кампанії-2018 до магістратури з права
Міністерство освіти затвердило Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2018 році, які, зокрема, стосуються і вступників до магістратури за спеціальностями “Право” та “Міжнародне право”.
Для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» за всіма формами навчання на основі здобутого ступеня вищої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста:
реєстрація для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови та єдиного фахового вступного випробування вступників розпочинається 14 травня та закінчується о 18.00 годині 05 червня;
реєстрація електронних кабінетів вступників розпочинається 14 травня та закінчується о 24.00 годині 05 червня;
складання додаткових фахових вступних випробувань для вступників, які вступають на основі ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня), здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки) розпочинається 14 травня та закінчується 31 травня;
прийом заяв та документіврозпочинається 02 липня, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; закінчується 09 липня для осіб, які вступають на основі вступних іспитів; 26 липня для осіб, які вступають на основі результатів єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування;
основна сесія єдиного вступного іспиту проводиться 11 липня (додаткова сесія проводиться в строки, встановлені Українським центром оцінювання якості освіти);
основна сесія єдиного фахового вступного випробування проводиться 13 липня (додаткова сесія проводиться в строки, встановлені Українським центром оцінювання якості освіти);
відповідні вступні іспити у закладах вищої освіти у випадках, визначеними цими Умовами, проводяться за графіком основної сесії єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування;
надання рекомендацій для зарахування за державним замовленням до 13 серпня;
виконання вимог Правил прийому для зарахування до 18 години 18 серпня;
наказ про зарахування за державним замовленням видається до 18 години 20 серпня.
Переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення та на місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб (відповідно до цих Умов прийому), не пізніше 28 серпня. Вступники для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» можуть подати до п’яти заяв на місця державного та регіонального замовлення. Подання заяв на конкурсні пропозиції для участі в конкурсі на місця за кошти фізичних або юридичних осіб не обмежується.
