Стягнення податкового боргу з фізичних осіб.

Досить цікавим та неоднозначним є питання щодо строку, протягом якого контролюючий орган може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з платника податків-фізичної особи.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПК України), орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV (далі – КАС України), для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється 3-місячний строк, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Отже, із зазначеної норми ми можемо зробити висновок, що КАС України встановлює, що суб’єкт владних повноважень може звернутися до з суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків-фізичної особи протягом 3-х місяців з дня виникнення відповідних підстав, які надають право на звернення.

При цьому податкове законодавство визначає спеціальні строки, відповідно до яких може розпочинатися процедура стягнення податкового боргу. Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Надсилання податкової вимоги платнику податку має процесуальне значення, оскільки з моменту її надсилання платнику розпочинається строк відліку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Отже, в контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом лише після спливу 60 календарних днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги.

Якщо контролюючий орган подає позов після закінчення строків, визначених ст. 122 КАС України, процесуальне законодавство встановлює наступні наслідки. Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення встановлених законом строків без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо вказані нею у заяві підстави визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо особа не подала заяву в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду були визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Водночас варто зазначити, що недоречно застосовувати п. 102.4 ст. 102 ПК України, який визначає строки, протягом яких можуть бути реалізовані стадії стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, якщо грошове зобов’язання було нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Строк у 1095 календарних днів, який встановлений у даній статті – це строк, протягом якого мають бути реалізовані всі стадії процедури стягнення податкового боргу. Умовно стадії процедури стягнення податкового боргу можна поділити на наступні:

• в день узгодження податкового зобов’язання контролюючий орган зобов’язаний винести податкову вимогу;
• не пізніше ніж через 60 календарних днів суб’єкт владних повноважень може звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з фізичної особи;
• розгляд адміністративної справи та набуття рішенням законної сили;
• видача судом, який виніс рішення, виконавчого листа;
• стягнення податкового боргу державною виконавчою службою за рішенням суду в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII.

Варто врахувати, що законодавство не ототожнює процесуальні поняття «звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу» та «процедури стягнення податкового боргу». Адже за своєю правовою природою звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу є однією зі стадій процедури стягнення відповідного боргу. Таким чином, ст. 122 КАС України та п. 102.4 ст. 102 ПК України не можуть співвідноситися як загальна та спеціальна норма.

При цьому ПК України та КАС України не встановлюють спеціальних строків, протягом яких суб’єкт владних повноважень може звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості, на відміну від п. 94.10 ст. 94 ПК України, відповідно до якої арешт на майно може бути накладений рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Тобто в такому випадку контролюючий орган зобов’язаний звернутися з поданням протягом 96 годин з моменту винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна. Зокрема, останнє також є однією зі стадій процедури стягнення податкового боргу з платника.

Отже, враховуючи все вищенаведене, строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості має становити 3 місяці. Він обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.