Електронне судочинство: плюси і мінуси для адвоката.

Як і кожне нове явище, електронне судочинство має прихильників і завзятих противників. Перші вважають, що нововведення допоможуть прискорити розгляд справ, другі, навпаки, акцентують увагу на виникненні проблем. Спробуємо розібратися, хто має рацію.

Зареєструвався і працюй

Як відомо, наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла процесуальну реформу, відповідно до якої в Україні впроваджується Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Вона, зокрема, забезпечуватиме обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками процесу, між самими сторонами, а також фіксування процесу і участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Сам закон набрав чинності 15 грудня 2017 року, а працювати ЄСІТС почне тільки через 90 днів з дня офіційного опублікування оголошення про створення та забезпечення її функціонування, що Державній судовій адміністрації рекомендовано зробити до 31.03.2018. Законодавцем передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки повинні зареєструвати в цій системі офіційні електронні адреси. Для інших осіб така реєстрація добровільна.

З очевидних плюсів запровадження ЄСІТС можна назвати такі:

• економія часу (якщо адвокат є представником у справі, яка вирішується судом іншої області, то йому буде зручніше надіслати потрібний документ в електронному варіанті, ніж витрачати час на поїздки);

• мобільність роботи з документами (швидкий доступ до матеріалів справи у зручний час);

• економія коштів (можливість роботи з процесуальними документами у справах, учасником яких є особа, котра бажає отримати чи подати документ без необхідності виїзду до конкретного суду);

• утвердження принципів доступності та відкритості правосуддя (надіслати чи переглянути документ зможе кожен учасник процесу, який пройшов процедуру реєстрації в системі та має особистий електронний цифровий підпис) тощо.

Безперечно, до переваг варто віднести й те, що тепер немає необхідності засвідчувати копії документів. Це можна буде зробити за допомогою електронного цифрового підпису. Адже в разі засвідчення адвокатом будь-якого документа при поданні до суду він бере на себе відповідальність за його достовірність. Безпосередня перевірка доказів судом, як це відбувалося раніше, може бути здійснена в судовому засіданні. Власне, саме там і повинна бути встановлена достовірність поданого доказу, якщо в учасників справи або ж самого суду виникнуть відповідні питання.

Докази в оригіналі та копіях

Дехто говорить про можливість затягування процесу стороною, коли та щоразу вимагатиме подання оригіналу доказу. Дійсно, таке право учасників процесу передбачене чинним законодавством (ч.6 ст.95 Цивільного процесуального кодексу, ч.6 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу), однак учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити, в кого саме — в нього або іншої особи — перебуває оригінал. Тож суд матиме можливість оперативно звернутися до держателя відповідного доказу. Тому під час судового засідання необхідно мати оригінали доказів. Адже відповідно до нового процесуального законодавства, якщо оригінал не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (електронної копії) оригіналу, то такий доказ не братиметься до уваги.

Коли йдеться про електронні копії, варто зосередити увагу на такому важливому моменті: необхідності посвідчення електронних копій електронним цифровим підписом. Відповідно до закону «Про електронний цифровий підпис» його можуть використовувати юридичні та фізичні особи як аналог власноручного підпису для надання електронному документу юридичної сили.

Для отримання сертифіката ключів ЕЦП потрібно зібрати певні документи, сформувати заявку і подати цей пакет до одного зі спеціальних центрів сертифікації. Відповідно до ч.13 ст.14 ЦПК, ч.13 ст.18 КАС, ч.13 ст.6 ГПК Вища рада правосуддя за поданням Державної судової адміністрації та після консультацій з Радою суддів повинна затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яке регулюватиме її функціонування. Нині ж справи, розгляд яких розпочато за матеріалами у паперовій формі до початку роботи ЄСІТС, слухають традиційно. Проте за наявності технічної можливості суди можуть розглядати такі справи в електронній формі.

Поки що без новизни

Резюмуючи викладене, можна сказати, що електронне судочинство до моменту запровадження ЄСІТС не має особливої новизни або зручності для сторін. Також воно мало впливає на прискорення розгляду справи в суді, бо затягування сторонами слухання через маніпуляції з письмовими доказами як спосіб зловживання процесуальним правом використовується дуже рідко і не має стратегічного значення у довгостроковій перспективі.

Основною причиною довготривалого розгляду справ є катастрофічно мала кількість суддів, які здійснюють судочинство, причому багато з них раніше спеціалізувалися на кримінальних провадженнях. Додатковою причиною затягування розгляду справи є велика кількість свідків, які не з’являються за викликом до суду, та тривалі судові експертизи, час проведення яких перевищує 6 місяців. Що стосується обов’язку подання оригіналів доказів на вимогу сторони процесу або суду, то така норма існувала до змін, що набули чинності з 15.12.2017. Тому істотних зрушень у цій частині не відбулося, а лише додано новий спосіб подання копії доказу. Надсилання ж повідомлень і документів учасникам процесу здійснюється (до часу запровадження ЄСІТС) за порядком, що діяв до 15.12.2017. Є лише уточнення, що сторони надсилають одна одній окремі документи з наданням відповідних доказів суду.

Таким чином, судді й сторони процесу діють за усталеними формами й не відчувають кардинальних змін в означеній сфері процесуального законодавства.

Джерело: “Закон і бізнес”