Хто? Скільки? Коли? Інструкція по сплаті ЄСВ адвокатами.

Питання сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ або єдиний соціальний внесок) особливо гостро постало серед осіб, які здійснюють адвокатську діяльність. Перш за все, такий ажіотаж пов’язаний зі змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які набрали чинності з 1 січня 2017 року і передбачають обов’язковість сплати ЄСВ всіма самозайнятими особами незалежно від факту отримання протягом звітного року (або окремого місяця звітного року) чистого доходу.

Отже, далі розглянемо основні питання, які можуть виникнути у представників адвокатури у зв’язку з нарахуванням та сплатою єдиного соціального внеску за себе та за своїх працівників (якщо такі наявні).

1. Адвокат – особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність

У такому випадку адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально і зареєстрований у встановленому законодавством порядку як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон про ЄСВ).

Так, пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ зазначено, що платниками ЄСВ є, в тому числі, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

У такому випадку адвокат сплачує єдиний соціальний внесок «за себе».

При цьому, якщо адвокат, який провадить незалежну професійну діяльність, використовує працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) – ЄСВ доведеться сплатити також за таких працівників з відповідної бази нарахування єдиного внеску.

База нарахування ЄСВ для адвоката – особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ встановлено, що для платників ЄСВ, які провадять незалежну професійну діяльність, база нарахування єдиного соціального внеску становить суму доходу (прибутку), отриманого таким суб’єктом від відповідної діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума внеску не може бути меншою ніж мінімальний страховий внесок на місяць. Фактично, при визначенні бази нарахування ЄСВ для такої категорії платників мова йде про чистий дохід (прибуток).

Зауважимо, що з 1 січня 2017 року до статті 7 Закону про ЄСВ було внесено деякі зміни, одна з яких стосується порядку нарахування ЄСВ фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного року. Так, якщо раніше такі платники ЄСВ мали право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ у разі відсутності доходу і сплатити суму єдиного внеску з урахуванням встановленої максимальної величини бази нарахування ЄСВ та розміру мінімального страхового внеску, то з 1 січня 2017 року таке самостійне визначення бази для нарахування ЄСВ стає їх обов’язком.

Отже, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають нараховувати ЄСВ за себе у розмірі не меншому, ніж 704 гривні на місяць, навіть якщо доходу від такої діяльності протягом всього року (або окремих його місяців) отримано не було.

NB! Сума мінімального страхового внеску у 2017 році розраховується як 22 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на місяць, за який сплачується ЄСВ. Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати на весь 2017 рік становить 3 200 гривень – розмір мінімального страхового внеску дорівнює 704 гривням.

NB! Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2017 році складає 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік». Так, протягом 2017 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ буде становити: з 1 січня – 40 000 грн (1600 грн х 25); з 1 травня – 42 100 грн (1684 грн х 25); з 1 грудня – 44 050 грн (1762 грн х 25). Отже, ЄСВ має нараховуватись на суми у встановлених межах.

Строк сплати ЄСВ та строк подання звітності

Частиною 8 статті 9 Закону про ЄСВ встановлено, що платники ЄСВ – особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік до 1 травня наступного року. Тобто сплатити ЄСВ за 2017 рік таким суб’єктам необхідно до 1 травня 2018 року.

Абзацом 5 частини 8 статті 9 також встановлено, що періодом, за який особи, що провадять незалежну діяльність, подають звітність до контролюючих органів, є календарний рік.

При цьому пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, встановлено, що звіт такі платники також мають подавати до 1 травня року, наступного за звітним.

Однак, якщо адвокат використовує працю найманих осіб на умовах трудового договору (контракту), необхідно також буде подавати до контролюючих органів звіт щодо сум нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску з фонду оплати праці таких працівників до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Чи необхідно сплачувати ЄСВ адвокату у разі припинення його адвокатської діяльності?

Статтею 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що право на заняття адвокатською діяльністю може бути зупинено, в тому числі, у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. При цьому за адвокатом лишається право на поновлення права заняття адвокатською діяльністю – для поновлення також необхідно подати відповідну заяву до ради адвокатів регіону.

Таким чином, у осіб, які провадять адвокатську діяльність, виникає питання щодо необхідності сплати ЄСВ у разі зупинення права на здійснення адвокатської діяльності.

Для всебічного висвітлення даного питання, перш за все, звернемось до положень статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими встановлено вимоги до особи, яка має право бути адвокатом. Отже, адвокат – особа, яка відповідає наступним вимогам:

фізична особа;
має повну юридичну освіту;
володіє державною мовою;
має стаж роботи у галузі права не менше двох років;
склала кваліфікаційний іспит;
пройшла стажування (крім встановлених законодавством випадків);
склала присягу адвоката;
отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як бачимо, серед переліку вимог, які передбачені для адвокатів, реєстрація їх як самозайнятих осіб відсутня. Це пов’язано, перш за все, з тим, що фізична особа може здійснювати адвокатську діяльність або індивідуально, або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання. Окрім того, діючим Податковим кодексом України не встановлено прямого обов’язку адвоката ставати на податковий облік як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, лише у зв’язку з отриманням такою особою адвокатського свідоцтва. Такий обов’язок виникає, коли адвокат має намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, про що свідчить норма абзацу 2 пункту 63.5 статті 63 ПК України: «фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим кодексом».

Отже, отримання особою адвокатського свідоцтва у встановленому законодавством порядку не є підставою для взяття такої особи на облік у контролюючих органах як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Такий обов’язок виникає у разі наміру адвоката здійснювати в подальшому адвокатську діяльність індивідуально.

Тепер розглянемо, хто є платниками ЄСВ у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ).

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ вказано, що до платників єдиного соціального внеску належать особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України також зазначено, що незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. При цьому пунктом 63.2 статті 63 ПК України встановлено, що взяттю на облік у контролюючих органах підлягають всі платники податків, а взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору. Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію тощо. Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Отже, зупинення здійснення адвокатської діяльності адвокатом шляхом подання відповідної заяви до Ради адвокатів регіону не звільняє такого адвоката від обов’язку сплачувати ЄСВ. Для того, аби не сплачувати єдиний соціальний внесок, такому адвокату необхідно знятись з обліку у контролюючих органах та виключити дані з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування як самозайнятої особи.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів встановлено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої документації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:

заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;
довідки за формою № 4-ОПП та інших документів, що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Отже, для звільнення від обов’язку по сплаті єдиного соціального внеску недостатньо лише зупинити дію свідоцтва, що підтверджує право на здійснення адвокатської діяльності, необхідно також знятись з обліку у контролюючих органах як самозайнята особа, оскільки саме факт обліку у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, і є підставою для нарахування ЄСВ. При цьому необхідно пам’ятати, що виключенню підлягають також відомості з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Так, статтею 5 Закону про ЄСВ зазначено, що зняття з обліку осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, відбувається за заявами таких осіб після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Зауважимо на тому, що у разі зняття з обліку, адвокату необхідно буде подати ліквідаційну звітність з ЄСВ і сплатити належні суми єдиного соціального внеску до моменту подання звітності з ЄСВ включно.

Чи необхідно сплачувати ЄСВ адвокатові, який здійснює адвокатську діяльність в рамках адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання?

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Таким чином, адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність лише в рамках однієї з вищенаведених організаційно-правових форм.

Як зазначалося раніше, обов’язок реєстрації особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, виникає у адвоката лише у разі виявлення наміру здійснювати таку незалежну професійну діяльність самостійно. Отже, можемо прийти до висновку, що у разі відсутності факту реєстрації адвоката як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, і участі його у адвокатському об’єднанні чи адвокатському бюро – обов’язку зі сплати єдиного соціального внеску у такого адвоката не виникає.

Водночас, представники контролюючих органів надали роз’яснення щодо зміни організаційно-правової форми діяльності адвоката.

Так, листом від 7 лютого 2017 року № 903/К/26-15-13-02-15 ГУ ДФС у місті Києві повідомляють наступне: «відповідно до підпункту 2 пункту 11.22 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку:

після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо)
та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП, довідки за формою № 4-ОПП та інших документів, що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

– зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

– зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Крім цього, внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання».

Таким чином, адвокат, який виявив бажання змінити організаційну форму здійснення адвокатської діяльності з індивідуальної на адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, має подати до контролюючого органу за місцем обліку відповідний пакет документів та знятися з реєстрації як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. У такому випадку підстава для сплати адвокатом єдиного соціального внеску буде відсутня.

2. Адвокат – фізична особа – підприємець

Питання можливості реєстрації адвокатів як фізичних осіб – підприємців, а отже, можливості їх перебування на спрощеній системі оподаткування, є досить спірним.

Представники контролюючих органів непохитні у своїй позиції, згідно з якою фізична особа, котра провадить незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності й обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Опираючись на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якими адвокатська діяльність визначається як незалежна професійна діяльність, а також аналізуючи положення підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податківці приходять до висновку, що адвокатська діяльність може здійснюватись виключно в межах незалежної професійної діяльності. А отже, адвокатська діяльність не може здійснюватись у межах підприємницької діяльності фізичної особи.

Така позиція висвітлена, наприклад, у листі Головного управління ДФС у місті Києві від 16 березня 2016 року № 2055/М/26-15-13-02-14 «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та справляння єдиного податку».

Однак ще раз розглянемо положення підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України: «незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб». Отже, законодавець у частині визначення поняття незалежної професійної діяльності допускає можливість того, що адвокат може здійснювати свою адвокатську діяльність саме як фізична особа – підприємець і виключає можливість одночасного здійснення адвокатської діяльності одним адвокатом і як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, і як фізичної особи – підприємця.

Більше того, на боці адвокатів, які бажають здійснювати свою адвокатську діяльність як фізичні особи – підприємці, виступає судова гілка влади.

Для прикладу розглянемо рішення Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року № 808/7758/13-а. Аналізуючи положення діючих на момент виникнення спірних відносин редакцій Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Податкового кодексу України, суд приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність, є самозайнятою особою. При цьому визначення поняття самозайнятої особи міститься у підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності.
Адвокатська діяльність не передбачена податковим законодавством України як така, що не може здійснюватись особами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що особа, яка перебуває на обліку в контролюючому органі як фізична особа – підприємець, не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а доходи такої особи, отримані від провадження нею адвокатської діяльності на спрощеній системі оподаткування, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, вважаємо, що адвокати можуть здійснювати адвокатську діяльність як фізичні особи – підприємці і, при цьому, не ставати на облік у контролюючих органах як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

2.1 База нарахування ЄСВ для адвоката – ФОПа на спрощеній системі оподаткування.

Статтею 7 Закону про ЄСВ встановлено, що ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, адвокати на спрощеній системі оподаткування зобов’язані нараховувати ЄСВ за кожен місяць звітного року і сплачувати його у встановлені законодавством, що регулює правовідносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, строки.

Звернемо увагу на новелу пункту 3 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ – абзац 2, яким було доповнено пункт 3 частини 1 статті 7, починаючи з 1 січня 2017 року. Згідно з нормою даного абзацу, фізичні особи – підприємці, які віднесені до першої групи платників єдиного податку, мають право сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому, ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Тобто щомісячна сума ЄСВ для таких платників не може бути меншою ніж 352 гривні.

Однак, на нашу думку, адвокати не мають права перебувати на першій групі спрощеної системи оподаткування з огляду на наступне:

Пунктом 1 пункту 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що до першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

Виключний перелік побутових послуг, які можуть надаватись платниками єдиного податку першої групи, визначений пунктом 291.7 статті 291 ПК України і будь-які види юридичних послуг до нього не віднесені.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2017 року, розмір ЄСВ для адвокатів – фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, не може бути меншим ніж повний розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Звітний період, строк подання звітності з єдиного соціального внеску та строк сплати ЄСВ для адвокатів – ФОПів на спрощеній системі оподаткування

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, звітний період становить календарний рік. Однак, якщо ФОП вирішив припинити здійснення своєї підприємницької діяльності, останнім звітним періодом вважатиметься період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається фізичними особами – підприємцями (в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування) за формою, що встановлена додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, до 10 лютого року, що слідує за звітним. При цьому необхідно пам’ятати, що фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку, зобов’язані сплачувати суми єдиного внеску поквартально. Тобто єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, необхідно сплатити до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону про ЄСВ).

2.2 База нарахування ЄСВ для адвоката – ФОПа на загальній системі оподаткування

База нарахування ЄСВ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування визначається за тими ж правилами, що і для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Тобто згідно з нормами статті 7 Закону про ЄСВ база нарахування єдиного соціального внеску для таких платників становить суму доходу(прибутку), отриманого таким суб’єктом від відповідної діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума внеску не може бути меншою ніж мінімальний страховий внесок на місяць.

Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримали доходу протягом звітного року (або протягом окремих місяців звітного року), зобов’язані визначити базу нарахування ЄСВ самостійно з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та сплатити суму не меншу ніж мінімальний страховий внесок з розрахунку на кожен місяць звітного року.

Таким чином, якщо адвокат – фізична особа – підприємець, не отримає чистого доходу протягом всього 2017 року, ЄСВ доведеться сплатити у сумі не меншій ніж 8 448 гривень за рік (704 грн (мінімальний страховий внесок на місяць) х 12 місяців).

Звітний період, строк подання звітності з єдиного соціального внеску та строк сплати ЄСВ для адвокатів – ФОПів на загальній системі оподаткування

Як і для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, звітним періодом щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є календарний рік. Знову ж таки, якщо ФОП на загальній системі вирішить припинити здійснення своєї підприємницької діяльності, звітним періодом вважатиметься період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Однак, якщо для ФОПів – платників єдиного податку строк сплати ЄСВ встановлюється до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ, то для ФОПів на загальній системі оподаткування ЄСВ необхідно сплатити за весь рік до 10 лютого року, наступного за звітним.

Як бачимо, для ФОПів на загальній системі оподаткування граничний строк подання звітності з ЄСВ та граничний строк сплати ЄСВ співпадає.

3. Адвокатське об’єднання

Відповідно до статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об’єднання – юридична особа, створена шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому стороною надання правової допомоги є адвокатське об’єднання, від імені якого договір підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ закріплено, що платниками ЄСВ є роботодавці, в тому числі, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, якщо адвокатське об’єднання залучає до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах, вважаємо, що таке об’єднання зобов’язане сплатити ЄСВ з суми відповідної винагороди, виплаченої залученому адвокату у зв’язку з тим, що в таких відносинах адвокатське об’єднання у розумінні Закону про ЄСВ виступає у якості роботодавця такого залученого адвоката.

Звітний період як для роботодавця – місяць

Строк подання звітності – до 20 числа місяця, наступного за звітним

Строк сплати ЄСВ – до 20 числа місяця, наступного за тим, за який сплачується ЄСВ.

Інше питання виникає щодо сплати ЄСВ учасниками адвокатського об’єднання.

Для вирішення питання необхідності сплати ЄСВ з доходів, які отримують адвокати – учасники адвокатського об’єднання, необхідно враховувати декілька факторів.

Якщо адвокат працює на адвокатське об’єднання за трудовим договором (цивільно-правовим договором, згідно з яким надаються послуги), доходи, що отримуються таким адвокатом у вигляді заробітної плати, належать до бази нарахування єдиного соціального внеску. Однак обов’язок по сплаті ЄСВ виникає саме у адвокатського об’єднання як у роботодавця такого адвоката.

Якщо ж адвокат згідно з положеннями статуту адвокатського об’єднання отримує доходи у вигляді дивідендів як частини прибутку об’єднання – вважаємо, що ЄСВ з таких виплат адвокатським об’єднанням сплачуватись не має, адже дивіденди не належать до фонду оплати праці.

Якщо адвокат зареєстрований як фізична особа – підприємець і надає послуги на підставі укладеного з об’єднанням цивільно-правового договору, обов’язок по сплаті ЄСВ виникає саме у такої фізичної особи – підприємця, про що свідчить положення пункту 4 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ. Таким чином, суму отримуваної винагороди необхідно включати до бази нарахування єдиного внеску.

При цьому, якщо адвокат зареєстрований як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність і отримує відповідні суми дивідендів, необхідно враховувати положення тієї ж статті 7 Закону про ЄСВ, якою визначається база нарахування єдиного соціального внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Такі суб’єкти сплачують ЄСВ з суми отриманого ними протягом року доходу від здійснюваної ними діяльності, а у разі відсутності такого доходу – визначають базу нарахування ЄСВ самі для себе з урахуванням розміру мінімального страхового внеску та максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Отже, з 1 січня 2017 року таким суб’єктам доведеться сплачувати мінімум 704 гривні на місяць незалежно від факту відсутності доходу протягом всього звітного року (або ж протягом окремих місяців такого звітного року).

У будь-якому випадку необхідно враховувати положення статуту адвокатського об’єднання, а також наявності чи відсутності факту укладання трудового або цивільно-правового договору з учасниками адвокатського об’єднання.

4. Адвокатське бюро

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Саме такі положення містяться у статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, якщо адвокатське бюро використовує найману працю – воно як роботодавець у розумінні Закону про ЄСВ зобов’язане нараховувати та сплачувати суму єдиного соціального внеску з відповідної бази його нарахування. Такий же обов’язок виникає і у випадку надання адвокатському бюро послуг за цивільно-правовими договорами (окрім виключень, які стосуються фізичних осіб – підприємців).

Звітний період як для роботодавця – місяць

Строк подання звітності – до 20 числа місяця, наступного за звітним

Строк сплати ЄСВ – до 20 числа місяця, наступного за тим, за який сплачується ЄСВ.

Сплата ЄСВ з доходів засновника адвокатського бюро

Якщо засновник отримує дохід у вигляді заробітної плати (тобто, працює за трудовим договором)

В такому випадку бюро, як юридична особа, здійснює роль роботодавця по відношенню до адвоката-засновника. Таким чином, окрім належних до нарахування та сплати ПДФО та військового збору, за рахунок адвокатського бюро також необхідно сплатити 22 відсотки єдиного соціального внеску.

Якщо засновник отримує дохід у вигляді дивідендів

Відповідно до діючого законодавства України, що врегульовує правовідносини щодо сплати єдиного соціального внеску, дивіденди не є базою нарахування ЄСВ. Таким чином, з суми виплачених на користь засновника дивідендів сплачуватиметься лише ПДФО та військовий збір за встановленими ПК України ставками.

Експерт TaxLink

Анна Головацька