ЄСПЛ нагадав межі допустимої поведінки адвоката в суді

Особливий статус адвокатів надає їм центральне місце у здійсненні правосуддя як посередникам між громадськістю та судами. Ця особлива роль адвокатів тягне за собою низку обов’язків, особливо щодо їхньої поведінки.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Намазов проти Азербайджану» (№ 74354/13). Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR. Ukrainian Aspect.

Відомо, що Ельчин Юсіф оглу Намазов був захисником чоловіка, якого звинувачували в порушенні громадського порядку після участі в демонстрації опозиції. На чотирьох судових засіданнях адвокат мав словесні сварки із суддею, через що за заявою Асоціації адвокатів Азербайджану суд ухвалив рішення про позбавлення Намазова права на здійснення адвокатської діяльності.

Юрист оскаржував таке рішення, стверджуючи, між іншим, що він не ображав суддю, а намагався захистити свого клієнта. Водночас Асоціація адвокатів не перевірила це належним чином. Але апеляція та касація успіху не мали.

Тоді Намазов звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись фактично на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що позбавлення права на адвокатську діяльність було незаконним і не мало законної мети.

Суд у Страсбурзі виходив з того, що позбавлення людини права на заняття адвокатською діяльністю є втручанням у реалізацію його права на повагу до свого приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції. І проти цього твердження не заперечували ані заявник, ані уряд.

Аналізуючи питання, чи було втручання здійснено відповідно до закону, ЄСПЛ проаналізував профільний закон у взаємозв’язку з обставинами справи та дійшов висновку, що санкція, накладена на заявника, мала підставу в національному законодавстві і що закон був доступним.

Сторони не погодилися щодо легітимності мети, яку переслідувало втручання, і судді підтримали оцінку Уряду в тому, що втручання мало законну мету «запобігання заворушенням», оскільки йшлося про регулювання юридичної професії, яка бере участь у належному здійсненні правосуддя.

Але чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві»? Тут ЄСПЛ нагадав про критерій відповідності «нагальній суспільній потребі». Справедливість провадження та надані процесуальні гарантії є чинниками, які слід враховувати при оцінці пропорційності втручання у право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Конвенції.

У частині регулювання юридичної професії ЄСПЛ повторив, що належне функціонування судів було б неможливим без відносин, заснованих на довірі та взаємоповазі між різними учасниками правосуддя, серед яких ключовими фігурами є судді та адвокати. Особливий статус адвокатів надає їм центральне місце у здійсненні правосуддя як посередникам між громадськістю та судами. Ця особлива роль адвокатів як незалежних професіоналів у здійсненні правосуддя тягне за собою низку обов’язків, особливо щодо їхньої поведінки. Хоча на них поширюються обмеження щодо їхньої професійної поведінки (вони мають бути стриманими, чесними та гідними), вони також користуються ексклюзивними правами та привілеями, які можуть різнитися в залежності від юрисдикцій  — серед них, як правило, певна свобода аргументації, що використовується в суді.

Також ЄСПЛ відзначив, що професійні асоціації адвокатів відіграють фундаментальну роль у забезпеченні захисту прав людини і тому повинні мати можливість діяти незалежно, а повага до колег по професії та саморегуляція юридичної професії мають першочергове значення.

З повним текстом рішення ЄСПЛ у справі «Намазов проти Азербайджану» (№ 74354/13) можна ознайомитися за посиланням.