Роз’яснення

ВС: Наявність податкового боргу не звільняє від виконання рішення суду.

Інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення щодо виплати цього боргу не є тотожними. Про це сказано в постанові ВС від 6.03.2019. Держпідприємство звернулося до суду із клопотанням відстрочити йому погашення частини податкового боргу через виключні обставини, що ускладнюють виконання ним судового рішення в цій справі. Ухвалою першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, заяву задоволено. Орган контролю оскаржив рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку. У постанові №2а-25767/10/0570 ВС

МКЮ висловила занепокоєння щодо процесу проти Андрія Доманського.

12 квітня 2019 року МКЮ висловила занепокоєння щодо кримінального процесу проти адвоката Андрія Доманського, практикуючого українського адвоката, який відомий представництвом осіб, що піддаються політичному переслідуванню в Україні, та захистом журналістів. МКЮ закликала українську владу відмовитися від будь-якого кримінального провадження, яке може бути наслідком ототожнення адвоката з його клієнтами, та забезпечити захист прав адвоката і його можливість продовжувати здійснювати свою професійну діяльність без неналежного втручання, залякування чи загроз. 5 квітня Доманському було вручено

ВС: Формальна вказівка адвоката про підтримання апеляції підзахисного не є ефективним захистом.

Лише призначення адвоката не забезпечує ефективного захисту, якщо він ухиляється від належного виконання своїх обов’язків. Такий висновок зробив ВС в постанові №489/2741/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес». Верховний Суд Іменем України Постанова 31 січня 2019 року                              м.Київ                              №489/2741/17 Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого: ЄМЦЯ О.П., суддів: КРАВЧЕНКА С.І., БІЛИК Н.В. —розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого Особи 1 на ухвалу Апеляційного

ЗМІ: Співпраця з правоохоронними органами може обернутися для адвоката втратою свідоцтва.

Провадячи професійну діяльність, правник має визначитися: або він є адвокатом і захищає клієнта, або співпрацює з правоохоронними органами. От тільки в останньому випадку зберегти свідоцтво не допоможе навіть суд. На цьому наголосив Окружний адміністративний суд м.Києва в рішенні від 25.02.2019. Підступний захист Один з адвокатів поскаржився до обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на дії колеги. За словами скаржника, останній неодноразово провокував осіб на отримання хабарів з метою їх подальшого викриття, сприяючи

Чи поширюються гарантії діяльності адвоката на позапроцесуальне спілкування з клієнтом?

Держава повинна визнавати і додержувати конфіденційність комунікацій і консультацій між адвокатом і клієнтом в рамках відносин, пов’язаних з виконанням адвокатом своїх професійних обов’язків. Але чи можна обмежувати предмет спілкування ув’язненого і адвоката питаннями правового захисту? Ситуацію розглядав ЄСПЛ у справі “Алтай проти Туреччини” (№2) (№11236/09), зазначає “ECHR: Ukrainian Aspect”. Читайте також: “Оскарження рішення про поміщення у психіатричний заклад – тільки через альтернативну експертизу“. Так, адвокат засудженого до довічного ув’язнення Махмета Алтая надіслав своєму

Огляд ЗМІ. Сплата членських внесків за працівників: що з оподаткуванням?

Підприємство сплачує громадській організації членські внески за своїх працівників. Чи включаються такі внески до оподатковуваного доходу працівників? Як в такому випадку утримувати податки? Чи нараховується ЄСВ на суму таких внесків? ПДФО та військовий збір Згідно з п. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Водночас, відповідно до пп. 164.2.20 та пп. 164.2.17

"Спори за позовами прокуратури в інтересах держави", - основні акценти семінару.

Ухвалення Верховною Радою України 3 жовтня 2017 року закону щодо нових редакцій низки процесуальних кодексів та внесення змін до інших законодавчих актів запустило довгоочікувану судову процесуальну реформу. Законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК), Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС) та інших законодавчих актів» No 6232 став найбільшим за обсягом законопроектом за весь час існування Верховної Ради