Президент призначив суддів до місцевих судів
Президент України підписав чотири укази про призначення безстроково понад 200 суддів у місцеві суди. Найбільше суддів призначено до місцевих загальних судів: 105 суддів – до 84 судів. До місцевих господарських судів у всіх областях та господарського суду міста Києва загалом Президент призначив 49 суддів. Ще 77 суддів отримали призначення до 17 окружних адмінсудів. Однак в Адміністрації Президента ще залишають подання на призначення суддів.
Станом на 18 жовтня в Адміністрації Президента призначення очікували 320 суддів-«п’ятирічок». Оскільки 2 листопада Петро Порошенко призначив 231 суддю, то ще 89 суддів в очікуванні призначення. Крім того, починаючи з 18 жовтня Вища рада правосуддя внесла рекомендації щодо призначення ще 7 суддів до місцевих судів.
Термін призначення суддів Верховного Суду спливає 9 листопада
Тридцятиденний термін, відведений законом Президенту для підписання указу про призначення суддів нового Верховного Суду, спливає 9 листопада. Вища рада правосуддя направила до Адміністрації Президента подання про призначення 111 суддів Верховного Суду 10 жовтня.
Відповідно до Закону “Про судоустрій і статус суддів” Президент має протягом 30 днів після внесення подання про призначення суддів видати відповідний указ, тобто не пізніше 9 листопада 2017 року (якщо Адміністрація Президента отримала подання у день їх внесення).
Водночас наразі у Законі про судоустрій діє норма, за якою до 30 березня 2017 року мав би бути утворений новий Верховний Суд України та призначено не менше 65 його суддів. Тому без внесення змін до Закону про судоустрій, які передбачено у законі про зміни до процесуальних кодексів, призначення суддів Верховного Суду суперечитиме чинному законодавству.
Зміни до процесуального законодавства підписав Голова Верховної Ради
Закон про внесення змін до процесуальних кодексів підписано Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм 30 листопада і направлено на підпис Президенту. Від підписання змін до процесуального законодавства залежить і підписання указу про призначення суддів Верховного Суду. Адже закон містить також зміни і до Закону про судоустрій в частині формування нового Верховного Суду. Наразі там залишається норма, що новий Верховний Суд утворюється до 30 березня 2017 року, а також призначаються його судді. Однак цей термін вже збіг, а зміни мають продовжити відповідні строки не на 6 місяців, а на рік. Очікується, що зміни до процесуального законодавства та указ про призначення суддів Верховного Суду будуть підписані одночасно.
У рамках конкурсу до місцевих судів відбувся відбірковий іспит
Вища кваліфікаційна комісія суддів 31 жовтня провела відбірковий іспит для понад 4,5 тис. кандидатів, які виявила намір стати суддями. Іспит передбачав написання двох тестів – на знання державної мови та права.
Результати обох тестувань у Комісії вже порахували і оприлюднили. Вирішено, що за підсумками відбіркового іспиту участь у доборі на 600 вакантних посад суддів місцевих судів продовжать лише 700 кандидатів, які отримали найвищі бали за іспит.
У рамках відбіркового іспиту ще має відбутися психологічне тестування, яке заплановано провести з 13 по 30 листопада.За результатами такого тестування формуватиметься звіт, у якому зазначатиметься рівень відповідності кандидатів ідеальному профілю на трьох рівнях: високий, низький, середній.
Розпочалося кваліфікаційне оцінювання 999 діючих суддів
30 жовтня розпочалося кваліфікаційне оцінювання 999 діючих суддів, під час якого вони мають підтвердити свою компетентність, професійну етику та доброчесність. У першу чергу кваліфоцінювання проходять cудді, у яких закінчилися повноваження (ті, яких було призначено на посаду судді на п’ятирічний термін); судді віком 60 років і старше та судді апеляційних судів, які подавали заяву на проведення стосовно них оцінювання.
Кваліфікаційне оцінювання складається з таких етапів: тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, іспит, співбесіда за результатами дослідження досьє. Методики, які використовуватимуться під час кваліфікаційного оцінювання діючих суддів, подібні до тих, що були задіяні під час конкурсу до Верховного Суду. У рамках судової реформи всі діючі судді мають пройти таке оцінювання. Судді, які складуть оцінювання незадовільно, будуть звільнені.
Вибори Голови КСУ не відбулися
Заплановані на 2 листопада вибори Голови Конституційного Суду України не відбулися. Це вже друга безрезультатна спроба призначити очільника КСУ. Коли відбудуться наступні вибори, у Конституційному Суді ще не визначились. А поки обов’язки голови Конституційного Суду України продовжує виконувати Віктор Кривенко.
Перша спроба призначити Голови КСУ відбулася у 19 травня, коли відповідно до законодавства спливав термін призначення нового Голови замість Юрія Бауліна, у якого 20 березня закінчилися повноваження очільника суду. Однак тоді для обрання Голови у суддів забракло голосів і вибори перенесли, як виявилося аж на листопад, а після звільнення Бауліна тимчасове виконання обов’язків Голови КСУ перейняв Віктор Кривенко як найстарший за віком суддя.
Рада суддів остаточно визначилася з кандидатами на посаду судді КСУ
Рада суддів України провела співбесіди з 16 кандидатами, які подали документи для участі у конкурсі на вакантну посаду судді Конституційного Суду України. За результатами співбесід Рада суддів відібрала п’ятьох кандидатів,які отримала рекомендації Ради суддів України на обрання суддею Конституційного Суду України.
Це – голова апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко, суддя Верховного Суду України Василь Гуменюк, суддя Київського окружного адміністративного суду Андрій Леонтович, суддя апеляційного суду Львівської області Роман Савуляк та суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Сергій Чумак. Четверо із п’яти кандидатів у судді КСУ також брали участь у конкурсі до Верховного Суду. Так, судді Гуменюк, Леонтович та Чумак, пройшовши всі етапи конкурсу до ВС, у підсумку не потрапили у тридцятку переможців. А от львівський суддя Савуляк вибув із конкурсу після тестування, не набравши прохідного балу для подальшої участі. Тепер рішення, хто із п’яти кандидатів стане суддею Конституційного Суду, прийматиме з’їзд суддів шляхом голосування.
Кандидатів у керівники Держбюро розслідувань почали перевіряти на поліграфі
30 листопада розпочалося психофізіологічне дослідження кандидатів на посади директора, першого заступника і заступника Державного бюро розслідувань, яке триватиме до 10 листопада. Упродовж одного робочого дня спеціаліст поліграфу може повноцінно протестувати двох осіб, а загаломперевірку мають пройти 19 кандидатів.
На посаду очільника ДБР претендують 16 кандидатів, серед яких Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, колишній начальник головного слідчого управління СБУ Василь Вовк, начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Ольга Варченко, народний депутат Юрій Македон, екс-помічник Президента Олексій Горащенков, заступники прокурора міста Києва Олександр Буряк та Анатолій Корж, екс-голова Дніпропетровського окружного адміністративного суду Роман Голобутовський, начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю Національної поліції України Олексій Харкевич та ін. Президент раніше висловив сподівання, що до 20 листопада як мінімум буде обраний директор Державного бюро розслідувань, який зможе за додатковий перехідний період швидко сформувати і запустити бюро.
